1. n.
   1. 1. верхова їзда

         ;
         їзда верхи
         horse riding - їзда верхи на коні
      2. дорога для верхової їзди
   2. ве́ршник (ч.)
   3. електоральний округ у Канаді
   4. один з трьох колишніх адміністративних округів у Йоркширі
   5. сільський електоральний округ для виборів місцевого уряду

       

      (у Новій Зеландії)
2. attr. n.
   1. такий, що стосується їзди верхи
      riding school - школа верхової їзди

      riding crop - стек (ч.) (тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді) (тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді )
   2. такий, що їде
   3.  ([амер.]) 
      такий, що керується вершником

**********

1. v.
    (rode | ridden)
   1. 1. ї́хати
      2. їздити верхи

          

         (на коні тощо)