1. n.
   1.  (need sth for sth; need sb to do sth) 
      потре́ба (ж.)

      ;
      необхі́дність (ж.)
      ([форм.])  have need of/to do sth ([форм.]) ([[formal]] ) - потребува́ти

      be in need of - потребува́ти

      have no need of ( sth ) - комусь не потрібно ( чого )

      eliminate the need for sth - усувати необхідність ( чого )

      immediate need - найважливіша потреба

      desperate need - крайня потреба

      basic needs - базові потреби

      pressing/crying need - нагальна потреба

      real/clear need - реальна потреба

      feel the need - відчувати необхідність

      meet/satisfy a need - задовільняти потребу

      stress/emphasize/underline the need for sth - наголошувати на потребі

      there’s no need/no need - немає потреби
      Syn.: necessity, obligation
   2. ну́жда́ (ж.)

      ;
      бі́дність (ж.)
      in need - у скруті

      ([брит.])  needs must [when the devil drives] ([брит.]) ([[UK]] ) - нужда заставить
      Syn.: neediness, want, poverty
2. v.
    (needed | needed) tr. and intr. 
   1. tr. and intr.   (ужив. з інфінітивом чи present participle)   (need for; feel the need (to do sth)) 
      мати потребу

       

      (у чому)

      ;
      потребува́ти

       

      (чого)
   2.  (ужив. як модальне дієслово) 
      тре́ба
      Need I say more? - Чи треба казати більше?

      You need not/needn’t stay late. - Тобі не треба засиджуватися допізна.
   3. intr. 
      бути необхідним
   4. tr.   (not need sth) 
      не хотіти бути суб’єктом чогось
      I don’t need your sarcasm. - Мені не потрібен твій сарказм.

**********