Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

ipocrito[i-pò-cri-to]
  1. agg.  (pl. m. ipocriti; f. ipocrita, pl. f. ipocrite)
    1. архаїчний варіант написання прикметника "ipocrita"
       
      (див. ipocrita)
  2. s. m.  (pl. ipocriti)
    1. архаїчний варіант написання іменника "ipocrita"
       
      (див. ipocrita)
ipocrita[i-pò-cri-ta]
  1. agg.  (pl. m. ipocriti; f. ipocrita, pl. f. ipocrite)  (також [арх.] ipocrito, ippocrita) 
    1. лицемі́рний
      ;
      нещи́рий
      ;
      лука́вий
      ;
      облу́дний
      ;
      вда́ваний
      ;
      брехли́вий
      ;
      двоєду́шний
      ;
      фальши́вий
      ;
      дволи́чний
      ;
      криводу́шний
      ;
      облу́дливий
      ;
      уда́ваний
      Le tue parole ipocrite non mi convincono. - Твої нещирі слова мене не переконують.
  2. s. m.  (pl. ipocriti)  (також [арх.] ipocrito, ippocrita) 
    1. лицемі́р (ч.)
      ;
      облу́дник (ч.)
      ;
      тартю́ф (ч.)
      Questo politico è un vero ipocrita. - Цей політик ‒ справжній лицемір.
      O Tosco, ch’al collegio de l’ipocriti tristi se’ venuto... (Dante Alighieri, "Divina Commedia") - О тосканцю, нещасливим Нам, лицемірам... (Пер. Є. Дроб’язка)
    2.  ([заст.]) 
      акто́р (ч.)
      ;
      арти́ст (ч.)
      ;
      лицеді́й (ч.)
      ;
      комедіа́нт (ч.)
      ;
      кумедіа́нт (ч.)
  3. s. f.  (pl. ipocrite)
    1. лицемі́рка (ж.)
      ;
      облу́дниця (ж.)
    2.  ([заст.]) 
      акто́рка (ж.)
      ;
      актри́са (ж.)
      ;
      арти́стка (ж.)
      ;
      лицеді́йка (ж.)
      ;
      комедіа́нтка (ж.)
      ;
      кумедіа́нтка (ж.)