1. adj.
   [dɔmɛstik]  (pl. m. domestiques; f. domestique, pl. f. domestiques)
   1. 1. дома́шній

         ;
         ха́тній
         Ma grand-mère m’avait appris à respecter les objets domestiques. - Бабуся навчила мене шанувати хатні речі.
      2. побуто́вий
         La vieille ne savait pas utiliser les appareils domestiques. - Старенька не вміла користуватися побутовою техніко.
         Syn.: ménager
      3. сіме́йний

         ;
         роди́нний

         ;
         дома́шній

         ;
         особи́стий

         ;
         інти́мний

         ;
         прива́тний
         Rita, rappelle-toi que c’est une affaire domestique, il ne faut pas en parler à n’importe qui. - Рито, пам’ятай, що це особиста справа, не слід про неї розказувати будь-кому.
         Syn.: familial, intime, privé
   2. 1. сві́йський

         ;
         дома́шній
         chat domestique - домашній кіт
      2.  ([заст.]) 
         доморо́слий

         ;
         доморо́щений

         ;
         дома́шній
         concombres domestiques - домашні огірки
   3. 1. місце́вий

         ;
         націона́льний
         peintre domestique - місцевий художник
         Syn.: national
      2. вну́трішній

         ;
         міжусо́бний
         guerre domestique - міжусобна війна
         Syn.: intestin, intérieur
2. n. m.
   [dɔmɛstik]  (pl. domestiques)
   1.  ([арх.])   (le domestique) 
      домашнє вогнище

      ;
      дім (ч.)

      ;
      господа́рство (с.)
      Laura a su très bien organiser son domestique. Chacun y avait ses responsabilités. - Лора зуміла дуже добре організувати своє господарство. Кожен там мав свої обов’язки.
      Syn.: foyer, intérieur, ménage
   2.  ([заст.]) 
      че́лядь (ж.)

      ;
      прислу́га (ж.)

      ;
      слу́ги (мн.)
      Quand la comtesse est revenue, le domestique avait déjà tout rangé. - Коли графиня повернулася, прислуга вже все прибрала.
   3. служи́тель (ч.)

      ;
      слуга́ (ч.)
      Syn.: serviteur
   4.  ([іст.]) 
      аристократ або простолюдин, закріплений за королівським двором
   5. слуга́ (ч.)

      ;
      служни́к (ч.)

      ;
      слу́жка (ч.)

      ;
      служи́тель (ч.)

      ;
      прислу́жник (ч.)

      ;
      послу́га (ч.)

      ;
      лаке́й (ч.)

      ;
      челя́дник (ч.)

      ;
      челяди́н (ч.)
      Le domestique qui avait cassé le vase a été renvoyé. - Слугу, який розбив вазу, звільнили.
      Syn.: valet
   6.  ([зневажл.]) 
      раб (ч.)

      ;
      слуга́ (ч.)

      ;
      пес (ч.)
      Le président ne parlera pas avec toi, va poser la question à son domestique. - Президент не говоритиме з тобою, краще запитай його раба.
      Syn.: esclave, larbin, valet
3. n. f.
   [dɔmɛstik]  (pl. domestiques)
   1. 1. служни́ця (ж.)

         ;
         слуга́ (ж.)

         ;
         слу́жка (ж.)

         ;
         служи́телька (ж.)

         ;
         прислу́жниця (ж.)

         ;
         послу́га (ж.)

         ;
         челя́дниця (ж.)

         ;
         челяди́нка (ж.)
      2. покої́вка (ж.)

         ;
         хатня робітниця
         La domestique a volé une robe de sa maîtresse. - Покоївка вкрала сукню своєї хазяйки.
         Syn.: bonne
   2. гуверна́нтка (ж.)
      La domestique s’occupait de l’enfant tandis que ses parents étaient en voyage d’affaire. - Гувернантка займалась дитиною поки батьки були у відрядженні.
      Syn.: gouvernante
   3.  ([зневажл.]) 
      раба́ (ж.)

      ;
      раби́ня (ж.)

      ;
      слуга́ (ж.)

      ;
      служни́ця (ж.)
      Syn.: bonne, esclave

**********