1. adj.
   [amuʀø, øz]  (pl. m. amoureux; f. amoureuse, pl. f. amoureuses)
   1. зако́ханий
      tomber amoureux (de qqn) (de qqn ) - закоха́тися (в кого) (в кого )

      amoureux comme un roi - закоханий до нестями; закоханий по самі вуха; шалено закоханий

      être amoureux comme un coq - бути дуже велелюбним

      être amoureuse comme une chatte - бути дуже велелюбною

      être amoureux comme un moineau - бути дуже непостійним, легковажним
      Syn.: épris, entiché, [фам.] chipé, [розм.] mordu
   2. 1. зако́ханий

         ;
         сповнений любові
         Son regard amoureux a fait rougir la jeune fille. - Через його закоханий погляд дівчина зашарілася.
      2. любо́вний
         pérformances amoureuses - любовні досягнення

         Sa vie amoureuse ratée a poussé l’actrice au suicide. - Невдале любовне життя підштовхнуло актрису до самогубства.
   3. ла́сий

       

      (до чого)

      ;
      охо́чий

       

      (до чого)
      amoureux de l’argent - ласий до грошей

      amoureux de la gloire - охочий до слави

      amoureux du voyage - охочий до мандрівки
2. n. m.
   [amuʀø]  (pl. amoureux)
   1. зако́ханий (ч.)

      ;
      коха́нець (ч.)

      ;
      коха́ний (ч.)
      amoureux de carême - нерішучий залицяльник

      amoureux transi - залиця́льник (ч.); шанува́льник (ч.)

      serment d’amoureux/d’ivrogne/de joueur - фальшива клятва

**********

1. n. f.
   [amuʀøz]  (pl. amoureuses)
   1. зако́хана (ж.)

      ;
      коха́на (ж.)

      ;
      коха́нка (ж.)