Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

adversaire
  1. n. m.[advɛʀsɛʀ]  (pl. adversaires)
      1. непри́ятель (ч.)
        ;
        не́друг (ч.)
        ;
        во́рог (ч.)
        ;
        враг (ч.)
        ;
        антагоні́ст (ч.)
        J’aimerais avoir un adversaire digne de mon intérêt. - Я волів би мати гідного ворога.
      2. конкуре́нт (ч.)
        ;
        супе́рник (ч.)
        sois courageux lorsque l’on affronte un adversaire supérieur - кріпись, нам доведеться зійтися з сильним суперником
    2. проти́вник (ч.)
      ;
      супроти́вник (ч.)
      je connais mon adversaire et je crains la défaite - я знаю свого супротивника і боюся поразки
    3.  ([право]) 
      протилежна сторона
    4. опоне́нт (ч.)
  2. n. f.[advɛʀsɛʀ]  (pl. adversaires)
      1. непри́ятелька (ж.)
        ;
        антагоні́стка (ж.)
        écraser ses adversaires - знищити неприятельок
      2. конкуре́нтка (ж.)
        ;
        супе́рниця (ж.)
        c’est la meilleure adversaire qu’elle a jamais rencontrée - це найсильніша з її конкуренток
    2. проти́вниця (ж.)
      ;
      супроти́вниця (ж.)
      adversaire d’une doctrine - противниця якоїсь доктрини
    3.  ([право]) 
      протилежна сторона
    4. опоне́нтка (ж.)
  3. adj.[advɛʀsɛʀ]  (pl. m. adversaires; f. adversaire, pl. f. adversaires)
    1.  ([рідк.]) 
      воро́жий
      ;
      непри́ятельський
      ;
      проти́вний
      ;
      супроти́вний
      ;
      супе́рницький