1. s. f.
    (pl. erbe)
   1. трава́ (ж.)
      ([бот.])  erba annua (annuale) - однорічна трава

      ([бот.])  erba perenne - багаторічна трава

      sdraiarsi sull’erba - лягти на траву

      andare a erba - рвати бур’ян; рвати траву для тварин

      fare l’erba - рвати бур’ян; рвати (косити) траву для тварин

      fare (falciare, tagliare, pareggiare) l’erba - косити траву

      erbe aromatiche - пря́нощі (мн.); спе́ції (мн.); припра́ви (мн.); пряні трави

      erbe officinali (medicinali) - лікарські трави (рослини)

      (про рослину)  in erba - такий, що тільки зійшов; такий, що перебуває у стані паростка; початкі́вець (ч.); дебюта́нт (ч.)

      scrittore in erba - письме́нник-початкі́вець (ч.)
   2.  ([фарм.]) 
      лікарський засіб рослинного походження
      curarsi con le erbe - лікуватися травами
   3.  ([жарг.]) 
      марихуа́на (ж.)

      ;
      трава́ (ж.)
      ([жарг.])  fumare l’erba ([жарг.]) ([[slang]] ) - курити траву
      Syn.: marijuana
   4.  (вжив. у множ. - erbe) 
      зе́лень (ж.)
   5.  ([перен.]) 
      іде́я (ж.)

      ;
      ду́мка (ж.)

      ;
      по́гляд (ч.)
      erba del proprio orto - власна ідея; ідея власного авторства
   6.  ([бот.], [арх.]) 
      па́росток (ч.)

      ;
      па́рость (ж.)

      ;
      па́гін (ч.)
2. sost. util. come agg.
    (pl. m. erba; f. erba, pl. f. erba)
   1. кольору трави
      punto erba - стебловий шов

**********