Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

bruyante
  1. n. f.[bʀyjɑ̃t ; bʀɥijɑ̃t]  (pl. bruyantes)
      1. вереску́ха (ж.)
        ;
        вереща́ка (ж.)
        ;
        зіпа́ка (ж.)
      2. крику́ха (ж.)
        ;
        горлопа́нка (ж.)
bruyant
  1. adj.[bʀyjɑ̃, ɑ̃t ; bʀɥijɑ̃, ɑ̃t]  (pl. m. bruyants; f. bruyante, pl. f. bruyantes)
      1. шу́мний
        ;
        шумли́вий
        ;
        си́льний
        dis-lui que c’est terriblement bruyant ici - скажи йому, що тут дуже шумно
        les enfants sont bruyants - діти дуже шумливі
        Syn.: retentissant, fort, [фам.] : gueulard
      2. гучни́й
        ;
        оглу́шливий
        la musique est très bruyante - музика дуже гучна
        un scandale bruyant - гучний скандал
        Ant.: paisible
      3. галасли́вий
        ;
        бучни́й
        une noce bruyante - бучне весілля
        Ant.: tranquille
      4. гулки́й
        ;
        гуркотли́вий
        Syn.: tonitruant
    2. жва́вий
      ;
      гомінли́вий
      ;
      гомінки́й
      une conversation bruyante - жвава бесіда
    3. лю́дний
      ;
      багатолю́дний
      ;
      велелю́дний
      une rue bruyante - людна вулиця
      Syn.: tumultueux
  2. n. m.[bʀyjɑ̃ ; bʀɥijɑ̃]  (pl. bruyants)
      1. верла́нь (ч.)
        ;
        вереску́н (ч.)
        ;
        крику́н (ч.)
        ;
        вереща́ка (ч.)
        ;
        горлоде́р (ч.)
        ;
        зіпа́ка (ч.)
      2. горла́нь (ч.)
        ;
        горла́ч (ч.)
        ;
        горлопа́н (ч.)
        ;
        горла́й (ч.)