|
chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce
|
|
хто сам не вміє, той любить роздавати поради
|
|
chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce
|
|
швець знай своє шевство, а в кравецтво не лізь (мішайсь)
|
|
chi non sa cuocere il pesce l’arrostisca
|
|
якщо не вмієш готувати рибу, запечи її
|
|
chi non sa l’arte, serri la bottega
|
|
якщо майстер лихий, хай зачинить майстерню
|
|
chi non vede il fondo, non passi l’acqua
|
|
не лізь у воду, не знаючи броду
|
|
chi non vede il fondo, non passi l’acqua
|
|
не спитавши (не розібравши, не розглядівши) броду, не лізь (не сунься) [прожогом] у воду
|
|
chi più saper si crede, manco intende
|
|
хто думає, що багато знає, той мало розуміє
|
|
chi porta il fiore sente (sa) d’amore
|
|
якщо хтось чепурніший чи веселіший, ніж завжди, то він закохався
|
|
chi porta il mazzo, sa di pazzo
|
|
не слід занадто демонструвати свої почуття
|
|
chi sa la strada può andar di trotto
|
|
хто знає дорогу, той може їхати клусом
|
|
chi scialacqua la festa stenta i giorni di lavoro
|
|
хто марнує вихідний, тому складніше працювати у будні
|
|
chi si è guardato in uno specchio solo, non può dir di conoscere se stesso
|
|
хто бачив себе тільки у одному дзеркалі, не може казати, що пізнав себе
|
|
chi si guarda dal calcio della mosca, tocca quel del cavallo
|
|
ухиляючись від хвицання мухи, можна наскочити на хвицання коня
|
|
chi s’impaccia colle frasche, la minestra sa di fumo
|
|
не заходь собі з ним, бо зайдеш у велике галуззя
|
|
chi sta a’ marmi di Santa Maria del Fiore o è pazzo o sente d’amore
|
|
хто сидить на сходах собору Санта Марія дель Фйоре, той або божевільний, або закоханий
|
|
chi sta a vedere ha due terzi del giuoco
|
|
той, хто спостерігає, поки ризикують інші, отримує найбільшу вигоду
|
|
chi va all’acqua d’agosto, non beve o non vuol bere il mosto
|
|
у серпні купатися ‒ застуди не боятися
(серпнева вода вважалася надто холодною, а тому той, хто в ній купався, міг і не дожити до збору винограду)
|
|
chi vuol vedere il padrone guardi i servitori
|
|
хочеш пізнати господаря ‒ дивись на слуг
|
|
chieder la vita al boia
|
|
просити про неможливе
|
|
chiuder la mano (le mani)
|
|
не давати кому-небудь чого-небудь
|
|
chiudere con le braccia
|
|
обійма́ти
(кого)
|
|
chiudere con le braccia
|
|
обніма́ти
(кого)
|
|
chiudere con le braccia
|
|
стискати в обіймах
(кого)
|
|
chiudere la bocca
|
|
залишити без аргументів
(кого)
|
|
chiudere la bocca
|
|
перекона́ти
(кого)
|
|
chiudere la porta sul muso
|
|
відмовити у допомозі
(кому)
|
|
chiudere la porta sul muso
|
|
грубо поводитися
|
|
chiudere la porta sul muso
|
|
грюкнути дверима перед чиїмось носом
|
|
chiudere la via
|
|
закривати шлях
|
|
chiudere la via
|
|
не дозволяти
|
|
chiudere la volta
|
|
завершувати вольт
|
|
chiudere le labbra
|
|
зав’язувати рот(а) (язик(а))
(кому)
|
|
chiudere le labbra
|
|
залишити без аргументів
(кого)
|
|
chiudere le labbra
|
|
замикати рот(а) (уста, губу, [вульг.] писок)
(кому)
|
|
chiudere le labbra
|
|
замовча́ти
|
|
chiudere le labbra
|
|
затикати (забивати, затуляти) рот(а)
(кому)
|
|
chiudere le labbra
|
|
затикати пельку (горлянку, рота, пащу, пащеку, вершу)
([груб.]; кому)
|
|
chiudere le labbra
|
|
заткну́тися
|
|
chiudere le labbra
|
|
заци́тькувати
(кого)
|
|
chiudere le labbra
|
|
заціплювати (засупонювати) пащу
([груб.]; кому)
|
|
chiudere le labbra
|
|
перекона́ти
(кого)
|
|
chiudere le mani
|
|
блага́ти
(кого)
|
|
chiudere le mani
|
|
заклина́ти
(кого)
|
|
chiudere le mani
|
|
моли́ти
(кого)
|
|
chiudere le mani
|
|
проси́ти
(кого)
|
|
chiudersi il tempo
|
|
захма́рюватися
|
|
chiudersi il tempo
|
|
іти (збиратися, заноситися, кластися, заходитися, братися) на дощ
|
|
chiudersi il tempo
|
|
хма́ритися
|
|
cita cita, chi vuol del ben se ’l faccia in vita
|
|
про спасіння душі треба думати ще за життя
|
|
città capo del regno
|
|
головне місто
|
Англійська
Французька
Італійська
