Словосполучення (звороти), що містять слово «який» у категорії «література»
Але яке вино світліше від рубіна... (Пер. Дормидонта Назарівського)
Ma qual vendemmia è di rubin più chiaro... (Gabriello Chiabrera, "Le vendemmie di Parnaso")
"...враження, яке склалося в Лодовіко, коли він побачив, як одна людина віддала за нього життя, а інша померла від його руки, було для нього нове й невимовне..." (Пер. П. Соколовського)
"...l’impressione ch’egli ricevette dal veder l’uomo morto per lui, e l’uomo morto da lui, fu nuova e indicibile..." (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
...їх геть не обходять ті неприємності, на які вони наражають порядного чоловіка. (Пер. П. Соколовського)
...non si fanno carico de’ travagli in che mettono un povero galantuomo. (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", в "Il Nuovo De Mauro")
...коли ми хочемо, щоб усе вийшло гаразд, треба нам діяти ось яким чином. (Пер. М. Лукаша)
...in questa cosa, a volere che effetto abbia, mi par da tenere questa via. (Giovanni Boccaccio, "Decameron")
Ломбардська душе, Яка була велична й горда ти... (Пер. Є. Дроб’язка)
...o anima lombarda, Come ti stavi altera e disdegnosa... (Dante Alighieri, "Divina commedia", у "Treccani")
поема на лицарську тематику, поширена в Італії у XIV-XV ст., яку зазвичай виконували на площі під супровід струнного інструмента і яка складалася з восьмирядкових строф
cantare (m)  (pl. cantari)
сонет, у якому після кожного непарного рядка додається ще сім стоп
sonetto doppio (rinterzato)
Справ, про які доводиться думати, дуже багато, синьйоре мій! (Пер. П. Соколовського)
Le cose a cui si deve pensare son molte, signor mio. (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Lo Zingarelli")
У тій землі, з якої повіва Зефір солодкий, що теплом стікає В Європу й зеленню її вкрива... (Пер. Є. Дроб’язка)
In quella parte ove surge ad aprire Zefiro dolce le novelle fronde di che si vede Europa rivestire... (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
Щоразу як я її наздожену, я мушу вбити її тим самим мечем, яким сам себе згубив, а потім [...] розтяти їй груди, вийняти жорстоке й холодне серце, що зроду не знало ні любощів, ні жалощів... (Пер. М. Лукаша)
E quante volte io la giungo, tante con questo stocco col quale io uccisi me, uccido lei ed aprola per ischiena, e quel cuor duro e freddo nel qual mai né amor né pietá poterono entrare... (Giovanni Boccaccio, "Decameron")