|
в будинку повинен бути лише один вихід
|
|
la porta di dietro è quella che ruba la casa
([арх.], [тоск.])
|
|
в будинку повинен бути лише один вихід
|
|
se vuoi guardar la casa, fai un uscio solo
([арх.], [тоск.])
|
|
в будинку повинен бути лише один вихід
|
|
tutto fai, ma la casa con due porte mai
([арх.], [тоск.])
|
|
в одній кишені пусто, а в другій ‒ нема нічого
|
|
non avere un quattrino da far cantare un cieco
([арх.], [тоск.])
|
|
дві голови ліпші, як одна
|
|
sa più il papa e un contadino, che il papa solo
([арх.], [тоск.])
|
|
дві голови ліпші, як одна
|
|
sanno più un savio e un matto, che un savio solo
([арх.], [тоск.])
|
|
жінці потрібен тільки один чоловік
|
|
la donna e l’uovo vuole un sol padrone
([арх.], [тоск.])
|
|
з одного квіту вінка не зів’єш (не сплетеш)
|
|
un canestro d’uva non fa vendemmia
([тоск.])
|
|
з одного квіту вінка не зів’єш (не сплетеш)
|
|
un fiore non fa primavera
([тоск.], [арх.])
|
|
з одної ягоди немає вигоди
|
|
un canestro d’uva non fa vendemmia
([тоск.])
|
|
з одної ягоди немає вигоди
|
|
un fiore non fa primavera
([тоск.], [арх.])
|
|
за одного битого двох небитих дають, та й то не беруть
|
|
chi sta a cà, niente sa
([арх.], [тоск.])
|
|
коли закривається один вихід, відкривається інший
|
|
Iddio chiude una finestra e apre un uscio
([арх.], [тоск.])
|
|
коли зачиняються одні двері, відчиняються інші
|
|
non si serra mai una porta che non se n’apra un’altra
([арх.], [тоск.])
|
|
краще одна служба при житті, ніж сто після смерті
|
|
val più una Messa in vita che cento in morte
([арх.], [тоск.])
|
|
не слід нехтувати одним, щоб догодити іншому
|
|
chi per piacere a uno dispiace a un altro, perde cento per cento
([арх.], [тоск.])
|
|
один батько цінніший за сотню вчителів
|
|
più vale un padre che cento pedagoghi
([арх.], [тоск.])
|
|
один каже одне, а інший інше
|
|
l’un dice bianco e l’altro vermiglio
([арх.], [тоск.])
|
|
один кіл плота не вдержить
|
|
un canestro d’uva non fa vendemmia
([тоск.])
|
|
один кіл плота не вдержить
|
|
un fiore non fa primavera
([тоск.], [арх.])
|
|
один приклад кращий за сотню слів
|
|
contano più gli esempi che le parole
([арх.], [тоск.])
|
|
один розум ‒ добре, а два ‒ краще
|
|
sa più il papa e un contadino, che il papa solo
([арх.], [тоск.])
|
|
один розум ‒ добре, а два ‒ краще
|
|
sanno più un savio e un matto, che un savio solo
([арх.], [тоск.])
|
|
один цвіт не робить (не творить) вінка
|
|
un canestro d’uva non fa vendemmia
([тоск.])
|
|
один цвіт не робить (не творить) вінка
|
|
un fiore non fa primavera
([тоск.], [арх.])
|
|
одна біда тягне за собою і другу
|
|
pignatta vuota e boccale asciutto, guasta il tutto
([арх.], [тоск.])
|
|
одна голова ‒ добре, а дві ‒ ще краще
|
|
sa più il papa e un contadino, che il papa solo
([арх.], [тоск.])
|
|
одна голова ‒ добре, а дві ‒ ще краще
|
|
sanno più un savio e un matto, che un savio solo
([арх.], [тоск.])
|
|
одна ластівка ‒ то ще не весна
|
|
un canestro d’uva non fa vendemmia
([тоск.])
|
|
одна ластівка ‒ то ще не весна
|
|
un fiore non fa primavera
([тоск.], [арх.])
|
|
одна ластівка весни не робить
|
|
un canestro d’uva non fa vendemmia
([тоск.])
|
|
одна ластівка весни не робить
|
|
un fiore non fa primavera
([тоск.], [арх.])
|
|
одна послуга, яку ти плануєш зробити, цінніша за сто вже зроблених
|
|
val più un piacere da farsi, che cento di quelli fatti
([арх.], [тоск.])
|
|
одне ‒ творити язиком, а друге ‒ перти плуга
|
|
le parole non fanno lividi
([арх.], [тоск.])
|
|
одне ‒ творити язиком, а друге ‒ перти плуга
|
|
le parole piglian poco posto
([арх.], [тоск.])
|
|
одне ‒ творити язиком, а друге ‒ перти плуга
|
|
parole non pagan dazio
([арх.], [тоск.])
|
|
одне народжується з іншого, а час ними керує
|
|
di cosa nasce cosa, e il tempo la governa
([арх.], [тоск.])
|
|
одне слово може все зіпсувати
|
|
una parola imbratta il foglio
([арх.], [тоск.])
|
|
спосіб щеплення дерев, при якому одна гілка вставляється за кору дерева
|
|
innesto a penna
([тоск.])
|
|
тисяча насолод не варті однієї муки
|
|
mille piacer’ non vagliono un tormento
([арх.], [тоск.])
|
|
хто бачив себе тільки у одному дзеркалі, не може казати, що пізнав себе
|
|
chi si è guardato in uno specchio solo, non può dir di conoscere se stesso
([арх.], [тоск.])
|
|
чекати біля дверей, коли тобі не хочуть відчиняти ‒ одне з найгіркіших страждань
|
|
stare alla porta quando un non vuol aprire è una delle dieci doglie da morire
([арх.], [тоск.])
|
|
шаг був один ‒ і той пропав
|
|
non avere un quattrino da far cantare un cieco
([арх.], [тоск.])
|
Англійська
Французька
Італійська
