Український багатомовний онлайн-словник

Словосполучення (звороти), що містять слово «на» у категорії «тосканські регіоналізми»

Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах		tal susina mangia il padre, che allega i denti al figliuolo ([арх.], [тоск.])
брати на себе непотрібний тягар		caricarsi di legna verde ([арх.], [тоск.])
веселка вранці ‒ на дощ, увечері ‒ на ясну погоду		arco da mattina empie le mulina; arco da sera tempo rasserena ([арх.], [тоск.])
взяв на час, та і в добрий час		chi deve dare sa comandare ([арх.], [тоск.])
вийде наверх, як олива на воді		non si fa cosa sotto terra che non si sappia sopra terra ([арх.], [тоск.])
винувата діжа, що не йде на ум їжа		ognun dà la colpa al cattivo tempo ([арх.], [тоск.])
витрачати гроші, сподіваючись на майбутній прибуток		mangiare le biade (il grano) in erba ([арх.], [тоск.])
відкладай на чорну годину		cantone non perde mai stagione ([тоск.])
відкладай на чорну годину		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
відсоток на суму застави		merito (m) (pl. meriti) ([тоск.])
голова така маленька, що схожа на горщик, який вінчає жердину, вставлену посередині стогу сіна		un capo piccolo che pare un pentolino sopra uno stollo da pagliaio ([арх.], [тоск.])
голод на добро не навчить		gola affamata, vita disperata ([арх.], [тоск.])
де пусто на столі, там не буде ладу		pignatta vuota e boccale asciutto, guasta il tutto ([арх.], [тоск.])
і Гнат не винуват, і Килина не винна, тільки винна, бачся, хата, що пустила на ніч Гната		ognun dà la colpa al cattivo tempo ([арх.], [тоск.])
і на меду знайдеш біду		per tutto v’è guai ([арх.], [тоск.])
лише той скупий хороший, який скупиться на час		l’avaro buono è l’avaro del tempo ([арх.], [тоск.])
на безриб’ї (на безвідді) і рак риба		a tempo di guerra, ogni cavallo ha soldo ([арх.], [тоск.])
на все свій час		predica e popone vuole la sua stagione ([тоск.])
на все свій час (своя пора)		il tempo vien per tutti ([арх.], [тоск.])
на всяке хотіння треба мати терпіння		chi in tempo tiene, con tempo s’attiene ([арх.], [тоск.])
на всяке хотіння треба мати терпіння		il tempo non vien mai per chi non l’aspetta ([арх.], [тоск.])
на всяке хотіння треба мати терпіння		il tempo viene per chi lo sa aspettare ([арх.], [тоск.])
на кожному кроці чоловіка біда пасе		per tutto v’è guai ([арх.], [тоск.])
на людей найкраще дивитися, коли вони у повсякденному одязі і без прикрас		gli uomini vanno veduti in pianelle, e le donne in cuffia ([арх.], [тоск.])
на мостах будь обережним		quando tu vedi un ponte, fagli più onor che a un conte ([арх.], [тоск.])
на порожній шлунок не поспіваєш		uomo digiuno non canta ([арх.], [тоск.])
на Святого Себастьяна зійди на гору і подивись звідти: якщо видно далеко, урожай буде поганим; якщо не видно ‒ навпаки		per San Sebastiano, sali il monte e guarda il piano: se vedi molto, spera poco; se vedi poco, spera assai ([арх.], [тоск.])
на схилі віку кожен згадує про душу		quando la carne diventa frusta, anco l’anima s’aggiusta ([арх.], [тоск.])
на те він і кравець, щоб подертий жупан носити		nè il medico nè l’avvocato sanno regolare il fatto proprio ([арх.], [тоск.])
на чиїй землі стоїш, того й воду пий		ovunque vai, fa’ come vedrai ([арх.], [тоск.])
на чиїм возі сидиш, того й пісню співай		ovunque vai, fa’ come vedrai ([арх.], [тоск.])
на язиці медок, а під язиком (а на думці) льодок		tal grida palle! palle!, che farebbe dalle dalle ([арх.], [тоск.])
на язиці мід, а під язиком лід		tal grida palle! palle!, che farebbe dalle dalle ([арх.], [тоск.])
на язиці солод, у серці холод		tal grida palle! palle!, che farebbe dalle dalle ([арх.], [тоск.])
надія на щасливий випадок веде до смерті		la troppa speranza ammazza l’uomo. ([арх.], [тоск.])
не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість		chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà ([арх.], [тоск.])
не витрачай всі гроші на вишукану їжу, бо швидко збіднієш		pranzo di parata, vedi grandinata ([арх.], [тоск.])
не говори пишно, аби тобі на зле не вийшло		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])
не можна ображатися на чужу обережність		il galantuomo ha piacere di veder chiudere ([арх.], [тоск.])
не полюй на пташок навесні, коли вони ще висиджують яйця		chi ammazza il marzuolo, ammazza il padre e il figliuolo ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		al levar delle nasse si vede la pesca ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		alla fin del salmo si canta il Gloria ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		allo sfrascar si vede quel che hanno fatto i bigatti ([арх.], [тоск.])
не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу		non si vende la pelle prima che s’ammazzi l’orso ([арх.], [тоск.])
невеликий згорток тканини з реліквією або словами молитви всередині, який носили на шиї на знак віри		breve (m) (pl. brevi) ([тоск.])
перш ніж говорити про інших, подивись на себе самого		non dir di me quel che di me non sai; di’ pria di te, e poi di me dirai ([арх.], [тоск.])
пішла голота на вигадки		il ventre insegna il tutto ([арх.], [тоск.])
плив, плив, та на березі й утонув		guarda che tu non lasci la coda nell’uscio ([арх.], [тоск.])
побий на бісові ліс, то все з біса буде біс		il mortaio sa sempre d’aglio ([арх.], [тоск.])
погода, вітер, пан, жінка і талан змінюють свою поведінку, як місяць змінюється на небі		tempo, vento, signor, donna, fortuna voltano e tornan come fa la luna ([арх.], [тоск.])