Український багатомовний онлайн-словник

Словосполучення (звороти), що містять слово «за» у категорії «прислів’я та приказки»

без Бога ні до воріт, а з Богом хоч і за море		chi sa senza Cristo non sa nulla ([арх.], [тоск.])
без Бога ні до воріт, а з Богом хоч і за море		chi vuol sapere, sappia Cristo ([арх.], [тоск.])
бережи час, час за гроші не купиш		il perder tempo a chi più sa più spiace ([арх.], [тоск.])
бережи час, час за гроші не купиш		l’avaro buono è l’avaro del tempo ([арх.], [тоск.])
бідна людина повинна доглядати за своїми речами і лагодити їх		l’ago e la pezzetta mantiene la poveretta ([арх.], [тоск.])
борода як у старого, а розуму нема і за малого		a testa bianca, spesso cervello manca ([арх.], [тоск.])
будинок, щоб у ньому жити; виноградник, щоб у ньому робити; земля, щоб за нею дивитись		casa per suo abitare, vigna per suo lavorare, terren quanto si può guardare ([арх.], [тоск.])
було, та за водою пішло		acqua passata non macina più
б’ють (побили) Хому за Яремину вину		altri hanno mangiato la candela, e tu smaltisci lo stoppino ([тоск.])
всього за гроші не купиш		l’oro non compra tutto ([арх.], [тоск.])
голодному здається кожен хліб за булку		a una gran sete ogni acqua è buona ([заст.])
жінка хитріша за чорта		la donna ne sa un punto più del diavolo ([арх.], [тоск.])
жінка, якої не купиш золотом, цінніша за найбільший скарб		donna che resiste all’oro val più d’un gran tesoro ([арх.], [тоск.])
за битого двох небитих дають		chi sta a cà, niente sa ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		a ufo non canta il cieco ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		i danari fan correre i cavalli ([арх.], [тоск.])
за гроші будь-що робиться		il quattrino fa cantare il cieco ([арх.], [тоск.])
за гроші розуму не купиш		non c’è avere che vaglia sapere ([арх.], [тоск.])
за даремними справами може минути все життя		nido fatto, gazzera (gazza) morta ([арх.], [тоск.])
за двома зайцями поженешся ‒ жодного не спіймаєш		chi troppo abbraccia nulla stringe
за двома зайцями поженешся ‒ жодного не спіймаєш		chi troppo vuole nulla stringe
за медовими словами не видно недобрих діл		le buone parole acconciano i ma’ fatti ([арх.])
за один раз не зітнеш дерева враз		il mondo non fu fatto in un giorno
за одним разом дерево не звалиться		il mondo non fu fatto in un giorno
за одного битого двох небитих дають, та й то не беруть		chi sta a cà, niente sa ([арх.], [тоск.])
за онучу збито (збили) бучу		a causa perduta, parole assai ([арх.], [тоск.])
за початком діло становиться		chi ben comincia è alla metà dell’opera
за чесну працю не придбаєш палацу		a fiumo torbido, guadagno di pescatore ([арх.], [тоск.])
за чесну працю не придбаєш палацу		acqua chiara non fa colmata ([арх.], [тоск.])
за чесну працю не придбаєш палацу		Arno non ingrossa se non intorbida ([арх.], [тоск.])
за чесну працю не придбаєш палацу		chi ha paura del diavolo, non fa roba ([арх.], [тоск.])
за чесну працю не придбаєш палацу		chi non ruba, non ha roba ([арх.], [тоск.])
за чесну працю не придбаєш палацу		il fiume non ingrossa d’acqua chiara ([арх.])
за чесну працю не придбаєш палацу		per esser ricco, bisogna avere un parente a casa al diavolo ([арх.], [тоск.])
за чесну працю не придбаєш палацу		porco pulito non fu mai grasso ([арх.], [тоск.])
здоров’я ‒ дорожче від багатства (за багатство)		chi ha la sanità, è ricco e non lo sa ([арх.], [тоск.])
і за соломинку (і соломинки) вхопиться, хто топиться		chi è portato giù dall’acqua s’attacca ad ogni spino ([заст.])
кожен за себе, а Бог за всіх		ognuno per sé e Dio per tutti
кожен повинен відповідати за власні вчинки		ognuno è figlio delle proprie azioni
коли б пан за плуга взявся, то б і світа відцурався		il padrone non va per l’acqua ([заст.])
коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж		chi non vuol ballare, non vada alla festa
людину пізнають за мовою		apri bocca, e fa’ ch’io ti conosca ([арх.], [тоск.])
не довіряй солдатам, які кажуть, що воюють за віру		guardati da’ soldati che abbiano i paternostri a cintola ([арх.], [тоск.])
не дуж ‒ не берись за гуж		chi non vuol ballare, non vada alla festa
не плач за померлими, бо сам ти живеш		il morto (chi muore) giace, il vivo (chi vive) si dà pace
не тягни інших за собою у прірву		guardati dal primo errore ([арх.], [тоск.])
один батько цінніший за сотню вчителів		più vale un padre che cento pedagoghi ([арх.], [тоск.])
один приклад кращий за сотню слів		contano più gli esempi che le parole ([арх.], [тоск.])
одна біда тягне за собою і другу		pignatta vuota e boccale asciutto, guasta il tutto ([арх.], [тоск.])
око за око, зуб за зуб		occhio per occhio, dente per dente