Український багатомовний онлайн-словник

Словосполучення (звороти), що містять слово «добре» у категорії «архаїзми»

бути смачним, добрим на смак		saper buono ([арх.])
взяв на час, та і в добрий час		chi deve dare sa comandare ([арх.], [тоск.])
використовувати [добру] нагоду (оказію)		dare alla palla quando ella balza ([арх.])
від доброго кореня добрі й окоренки		quale la madre, tale la figlia ([арх.], [тоск.])
від доброго кореня добрі й окоренки		tal padre, tal figlio ([арх.], [тоск.])
від доброго слова язик не всохне		le buone parole non rompono i denti ([арх.])
гуртом добре й батька бити		cent’oche ammazzano un lupo ([арх.], [тоск.])
добра добувши, кращого не шукай		non cercar miglior pane che di grano ([арх.], [тоск.])
добре бережи свою дочку, виноградник і сад		figlie, vigne e giardini, guardale dai vicini ([арх.], [тоск.])
добре, вишукано триматися під час ходи		stare altrui ben la vita ([арх.])
добре все зваж, перш ніж щось робити		al pan si guarda prima che s’inforni ([арх.], [тоск.])
добре думати, перш ніж говорити		masticare le parole ([арх.])
добре знатися на чомусь		sapere a quanti dì è san Biagio ([арх.])
добре пахнути		saper buono ([арх.])
добре почав, добре й скінчив		chi comincia a aver buon tempo, l’ha per tutta la vita ([арх.], [тоск.])
добрий звичай ‒ не позичай		chi ha da avere, può tirare uno zero ([арх.], [тоск.])
добрий початок (почин) до кінця доведе		chi comincia a aver buon tempo, l’ha per tutta la vita ([арх.], [тоск.])
добрі діла кращі від добрих слів		ben diremo, ben faremo; mal va la barca senza remo ([арх.], [тоск.])
добрі діла кращі від добрих слів		bisogna guardare a quello che si fa, non a quello che si dice ([арх.], [тоск.])
добрі діла кращі від добрих слів		parole non fanno fatti ([арх.], [тоск.])
закинути [добре] слівце		spendere parole ([арх.]; per qd)
зі злої трави не буде доброго сіна		quale la madre, tale la figlia ([арх.], [тоск.])
зі злої трави не буде доброго сіна		tal padre, tal figlio ([арх.], [тоск.])
користатися з [доброї] нагоди		dare alla palla quando ella balza ([арх.])
Ми живемо в добрій злагоді.		In noi è perfetta armonia. ("Lo Zingarelli")
не все добре, що смакує		ogni uccello non canta ([арх.], [тоск.])
не все добре, що смакує		tutti i fiori non sanno di buono ([арх.], [тоск.])
не так він добре діє, як говорить		dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti ([арх.])
не так він добре діє, як говорить		essere più parole che fatti ([арх.])
не треба плахти, бо і в запасці добре		non cercar miglior pane che di grano ([арх.], [тоск.])
один розум ‒ добре, а два ‒ краще		sa più il papa e un contadino, che il papa solo ([арх.], [тоск.])
один розум ‒ добре, а два ‒ краще		sanno più un savio e un matto, che un savio solo ([арх.], [тоск.])
одна голова ‒ добре, а дві ‒ ще краще		sa più il papa e un contadino, che il papa solo ([арх.], [тоск.])
одна голова ‒ добре, а дві ‒ ще краще		sanno più un savio e un matto, che un savio solo ([арх.], [тоск.])
показувати щось поспіхом, щоб його не можна було добре роздивитися		mostrare al lume di candela ([арх.])
сказати (замовити) [добре] слово		spendere parole ([арх.]; per qd)
у чотирьох добрих матерів чотири погані дитини: у Правди ‒ Ненависть, у Багатства ‒ Розкіш, у Безпеки ‒ Загроза, у Панібратства ‒ Зневага		quattro buone madri fanno figliuoli cattivi: la Verità l’Odio, la Prosperità il Fasto, la Sicurtà il Pericolo, la Famigliarità il Disprezzo ([арх.], [тоск.])
хто добре живе, того лінь бере		quando il tempo è diritto, non vuol cantare il picchio ([арх.], [тоск.])
хто добре порядкує власним майном, той живе лиха не знавши		chi vive contando, vive cantando ([арх.], [тоск.])
чинячи лихо та сподіваючись добра, не помітиш, як мине життя і прийде смерть		facendo male, sperando bene, il tempo va, e la morte viene ([арх.], [тоск.])
щоб не втратити майна, добре замикай його		chi ben serra ben apre ([арх.], [тоск.])
язик добре вигострений (загострений) має		non morir le parole in bocca (tra denti) ([арх.])
язик добре виструганий		non morir le parole in bocca (tra denti) ([арх.])
язик добре повертається (працює)		non morir le parole in bocca (tra denti) ([арх.])
язик добре почеплений (причеплений, прив’язаний, привішений)		non morir le parole in bocca (tra denti) ([арх.])
язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені ти сидиш, а мені добра не зичиш		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])
як добре почнеш, то й діло добре піде		chi comincia a aver buon tempo, l’ha per tutta la vita ([арх.], [тоск.])
як тільки життя складається добре, людина помирає		nido fatto, gazzera (gazza) morta ([арх.], [тоск.])
якщо кінь добрий, то не важлива ні його порода, ні масть		se il cavallo è buono e bello, non guardar razza o mantello ([арх.], [тоск.])
якщо слова сприйнялися добре, то добрими вони і є		la parola non è mal detta se non è mal presa ([арх.], [тоск.])