1. n. f.
   [pʀydɑ̃s]  (pl. prudences)
   1. 1. обере́жність (ж.)

         ;
         осторо́га (ж.)

         ;
         о́гляд (ч.)

         ;
         огля́дність (ж.)
         prudence/défiance est mère de sûreté - береженого Бог береже

         Annonce-lui ta décision avec beaucoup de prudence. - Повідом йому про своє рішення з осторогою.

         On s’est retrouvés dans une situation délicate, qui exige de la discrétion et de la prudence. - Ми опинилися у складному становищі, яке вимагає стриманості та обережності.
         Син.: précaution, attention
         Ант.: imprudence
      2. завба́чливість (ж.)

         ;
         оба́чність (ж.)

         ;
         оба́чливість (ж.)
         Pourquoi est-ce que la prudence ne t’a pas conseillé de te taire ? - Чому твоя обачність не дала тобі змовчати?

         J’ai manqué de prudence en ne me gardant pas une bouteille d’eau pour la soif. - Я вчинив необачно, залишившись спраглим без води.
         Син.: prévoyance, circonspection
         Ант.: égarement, imprévoyance
      3. розсу́дливість (ж.)
         La prudence s’opposée à l’audace. - Розсудливість протиставляється сміливості.
         Син.: réflexion
         Ант.: insouciance, témérité
   2.  ([заст.]) 
      му́дрість (ж.)

      ;
      розва́жливість (ж.)
      Син.: sagesse
      Ант.: bêtise, légèreté
   3.  ([реліг.]) 
      1. смире́нність (ж.)
         ([реліг.])  prudence de la chair - смиренність плоті
      2. по́слух (ч.)

         ;
         слухня́ність (ж.)

**********