1. n. m.
   [ɔʀizɔ̃]  (pl. horizons)
   1. 1. горизо́нт (ч.)

         ;
         о́брій (ч.)
         horizont sensible - видимий горизонт

         horizon visuel - видимий горизонт

         horizont apparent - видимий горизонт

         sur l’horizon - на горизонті

         apercevoir qqch à l’horizon - помітити щось на обрії

         voir qqch à l’horizont - помітити щось на обрії

         élargir son horizon - розширити горизонт
      2. видноко́ло (с.)

         ;
         виднокру́г (ч.)
      3. крайне́бо (с.)
         Син.: distance, étendue
   2. рі́вень (ч.)
      ([тех.])  horizon artificiel - авіагоризо́нт (ч.)
   3. перспекти́ва (ж.)
      ([мист.])  la ligne d l’horizon - лінія горизонту

      à l’horizon - у перспективі

      l’horizon économique - економічні перспективи

      l’horizon politique - політичні переспективи
      Син.: dessin, perspective, paysage, vue

**********