1. adj.
   [fyʀjø, øz]  (pl. m. furieux; f. furieuse, pl. f. furieuses)
   1. 1. лю́тий

         ;
         розлюто́ваний

         ;
         несамови́тий

         ;
         нестя́мний
         une haine furieuse - люта ненависть

         baisers furieux - несамовиті поцілунки

         Roland furieux ( poème épique de Ludovico Ariosto ) - Несамовитий Роланд ( епопея Лудовіко Аріосто )
      2. злю́щий

         ;
         злости́вий

         ;
         роздрато́ваний
         Vlad était furieux contre son père, un vieux bourgeois juif. - Влад злився на батька, старого єврея буржуа.

         Elle est furieuse que je sois parti. - Її дратувало, що я поїхав.
      3. знетя́млений

         ;
         безтя́мний

         ;
         безпа́м’ятний

         ;
         шале́ний

         ;
         безу́мний

         ;
         божеві́льний

         ;
         здурі́лий

         ;
         сте́ряний
         Je sais que tu aurais dû être furieux. - Знаю, на тебе тоді найшло безумство.
   2. 1. закля́тий

         ;
         запе́клий

         ;
         затя́тий
         Ses protestations furieuses de l’an dernier ont cessé. - Його тогорічні роз’ярені протести завершилися.
      2. я́рий

         ;
         роз’я́рений

         ;
         роз’я́трений

         ;
         я́росливий

         ;
         озло́блений
         Je suis furieuse d’avoir perdu. - Я озлобилася через програш.
      Син.: acharné
   3. 1. жахли́вий
         Син.: affreux, effrayant, horrible
         Ант.: bon, admirable
      2. неми́лости́вий

         ;
         немилосе́рдний

         ;
         неща́дний
         Le vent furieux lui a arraché son parapluie. - Немилостивий вітер видер з рук парасолю.
         Син.: violent, dur
      3. безмилосе́рдний

         ;
         безсерде́чний

         ;
         безжа́лісний

         ;
         безжа́льний

         ;
         безпоща́дний
         furieuse canicule - безпощадна спека
         Син.: violent
         Ант.: doux
   4. 1. лю́тий

         ;
         драко́нівський

         ;
         жорсто́кий

         ;
         суво́рий
         guerre furieuse - жорстока війна
         Син.: draconien, inexorable, rigoureux, sévère, drastique
      2. озвірі́лий

         ;
         звіря́чий
   5.  ([поет.]) 
      1. екзальто́ваний

         ;
         фанати́чний
         Син.: fanatique
      2. натхне́нний

         ;
         при́страсний
         gestes furieux - натхненні рухи
   6.  ([манірн.]) 
      1. непомі́рний

         ;
         надзвича́йний

         ;
         фантасти́чний

         ;
         надмі́рний
      2. за́йвий
   7.  ([рідк.]) 
      1. відо́мий

         ;
         зна́ний

         ;
         знамени́тий

         ;
         визначни́й
         Син.: célèbre, connu, illustre, mémorable
         Ант.: ignoré, inconnu, oublié
      2. сла́вний

          (коротка форма: сла́вен)

         ;
         славе́тний

         ;
         славнозві́сний

         ;
         усла́влений
         Син.: brillant, glorieux, rénommé, réputé
         Ант.: obscur
   8.  ([геральд.]) 
      розлю́чений

      (про єдинорога, бика)

      ;
      скаже́ний

      (про єддинорога, бика)
2. n. m.
   [fyʀjø]  (pl. furieux)
   1. 1. безу́мець (ч.)
         Il faut vous enfermer les furieux ! - Вам до в’язниці час, безумці!
      2. псих (ч.)

         ;
         психопа́т (ч.)

**********

1. n. f.
   [fyʀjøz]  (pl. furieuses)
   1. божеві́льна (ж.)

      ;
      психопа́тка (ж.)