1. v.
   [kule]  (p.p. coulé)
   1. 1. текти́

         ;
         ли́тися
         eau qui coule d’une source - вода, що тече з джерела

         fleuves et rivières qui coulent dans la région de Kyiv - ріки та річки, що течуть в київській області

         sang qui coule d’une blessure - кров, що тече з рани

         tonneau qui coule de toutes parts - бочка тече з усіх боків
         Син.: s'écouler, sourdre, baigner
      2. струмува́ти

         ;
         бі́гти
         sous le pont coule le Dnipro - під мостом струмує Дніпро
         Син.: fluer, jaillir, courir, ruisseler, gicier
      3. мина́ти

         ;
         йти
         Син.: filer, passer
   2. 1. сочи́тися

         ;
         точи́тися
         salive qui coule de sa bouche - слина йому сочилася з рота
         Син.: dégouliner, instiller
      2. стіка́ти

         ;
         тіка́ти
         la pluie coule sur le sol - дощ стікає на підлогу

         des gouttes de sueur coulent de son front - піт йому котиться з лоба
         Син.: déborder, s'enfuir
   3.  (qqch) 
      1. вилива́ти

          

         (що)

         ;
         відлива́ти

          

         (що)

         ;
         залива́ти

          

         (що)
         couler du béton - заливати бетон

         couler une cloche - виливати дзвін
         Син.: soutirer, tirer, transverser, mouler, verser, délayer, bancher
      2. вклада́ти

          

         (що)
      3. ли́ти

          

         (що)

         ;
         ціди́ти

          

         (що)
         laisser couler les larmes - лити сльози
         Син.: épancher, pleurer
   4.  (qqch) 
      потайки передати

       

      (що)
      Син.: glisser
   5. 1. зану́рюватися
         faire couler un bateau - затопити судно
         Син.: s'enfoncer, sombrer
      2. тону́ти
         couler à pic - іти на дно (в усіх значеннях) (в усіх значеннях )
         Син.: chavirer, sancir, se noyer
   6. прожива́ти

       

      (що)

      ;
      прово́дити

       

      (що)
      Син.: passer, vivre
   7. 1. си́патися
      2. па́дати
         fruits qui coulent - фрукти, що падають
         Син.: avorter; perdre et ruiner au passif ou participe passé
   8. 1. пла́витися
      2. топи́тися

          

         (про свічку)
   9.  ([фам.]) 
      пу́дити
      Син.: pisser

**********