Слово/фраза

Мова оригіналу

Мова перекладу

volercene
  1. v.  (p.p. volutocene)  (v. aus. essere) 
    1. (особливо коли йдеться про великі обсяги чого-небудь)
      Син.: occorrere
      Див. також: volerci
volere[vo-lé-re]
  1. v.  (p.p. voluto)
    1.  (вимагати) 
      Син.: esigere
    2.  (про надприродні сили) 
      Син.: stabilire, disporre
    3.  (вирішувати) 
      Син.: disporre
    4.  (вимагати) 
      Син.: richiedere
    5.  (просити певну ціну за щось) 
    6.  ([літ.]) 
    7.  ([заст.]) 
      Син.: ammettere, concedere
    8.  (здебільшого в заперечних конструкціях – на позначення рішучого небажання щось робити) 
    9.  
      (кого)
      Син.: cercare
      1.  
        (чого)
      2.  
        (чого)
        Син.: prescrivere
      3.  ([грам.]) 
         
        (чого)
        Син.: reggere
    10.  ([літ.])   (si vuole) 
  2. s. m.  (pl. voleri)
    1. Син.: volontà
    2.  (voleri – у мн.)   ([рідк.]) 
volerne
  1. v.  (p.p. volutone)
    1.  (a qd) 
       
      (на кого)
      ;
       
      (на кого)
      ;
       
      (на кого)
      ;
       
      (на кого)
voglia
  1. s. f.  (pl. voglie)