"то": traduzione all’italiano

то

спол.
1. allora
  ;
  e
  
  ([арх.])
част.
1. allora
  ;
  dunque
  ;
  e
  ;
  quello

Frasi che contengono "то"

Numero di frasi:

gener.

Numero di frasi: 37

inf.

Numero di frasi: 3

inf., loc.

Numero di frasi: 1

ant., loc.

Numero di frasi: 2

ant., prov.

Numero di frasi: 18

arcaismi, loc.

Numero di frasi: 2

arcaismi, loc., prov.

Numero di frasi: 2

arcaismi, loc., prov., tosc.

Numero di frasi: 22

arcaismi, loc., tosc.

Numero di frasi: 1

arcaismi, prov.

Numero di frasi: 8

arcaismi, prov., tosc.

Numero di frasi: 38

fig., loc.

Numero di frasi: 3

letteratura

Numero di frasi: 3

loc.

Numero di frasi: 22

loc., prov.

Numero di frasi: 5

paleont., tosc.

Numero di frasi: 1

prov.

Numero di frasi: 48

prov., tosc.

Numero di frasi: 1

а то		o
а то		in caso contrario
колись-то давно, не за нашої пам´яті		c’era una volta
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		parole, parole, parole
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		non sono che belle parole
Не знаю, чи прийняти його пропозицію, чи то відмовитися.		Non so se accettare la sua proposta o invece rifiutarla.
не так-то він діє, як тим словом сіє		parole, parole, parole
не так-то він діє, як тим словом сіє		non sono che belle parole
ну то		dunque
ну то		e
ну то й що?		e perciò?
ну то й що?		e che perciò?
Поспішаймо, а то запізнимось!		Affretiamoci o faremo tardi!
сті́льки-то		tanto (m) (pl. tanto)
Ті дерева ‒ то край нашого городу.		Quegli alberi limitano il nostro orto.
То Маріїн кіт.		Quello è il gatto di Maria.
То ти хочеш мене покинути?		Allora, mi vuoi mollare?
То це, значить, твоя славлена піца?		Sarebbe questa la tua famosa pizza?
То ще той негідник!		Buono quello!
То що там, ти йдеш?		E allora, tu vieni?
То що? Ходімо?		Dunque? Andiamo?
У мене з вуст зірвалося, що то була моя вина, але ніхто мене не почув.		Sono uscito a dire che era la colpa mia, però non mi hanno sentito.
Хочеш купити цю спідницю? То зроби це!		Vuoi comprare questa gonna? E fallo!
Що більше я слухаю цю пісню, то менше вона мені подобається.		Quanto più ascolto questa canzone, tanto meno mi piace.
Що менше мені треба робити, то більше я лінуюсь.		Quanto meno devo fare, tanto più divento pigra.
Що то за річ на столі?		Che è quella cosa sul tavolo?
Щодо мене, то я не заперечую.		Per parte mia, non faccio obiezione.
я́ко́сь-то		una volta
як треба, то треба		quando ci vuole, ci vuole
як треба, то треба		quello che ci vuole, ci vuole
якби він ще говорити вмів, то точно був би як людина		gli manca la parola
якби ж то!		vorrei vedere!
Якби ми знали раніше, то попередили б її.		Ad averlo saputo in tempo, l’avremmo avvisata.
Якби ми знали, то пішли б з вами!		A saperlo, venivamo con voi!
Якби я був знав, то не залишив би тебе саму.		Ad averlo saputo non ti avrei lasciata sola.
Якщо ти не впораєшся сам, то ми приїдемо тобі допомогти.		Se non ce la farai da solo, allora verremo a darti una mano.
Якщо ти нічого не зміниш, то ризикуєш своєю посадою.		Se non cambi niente, ti giochi il posto.

чи [то] видана річ?		hai visto mai ([розм.])
чи то видане діло?		hai visto mai ([розм.])
чи [то] видано?		hai visto mai ([розм.])

що надто, то вадко		s’intende acqua e non tempesta ([заст.])
що надто, то вадко		non è acqua da occhi ([заст.])

битому і різку покажи, то він боїться		il cane che provò l’acqua bollita fugge la fredda ([заст.])
битому і різку покажи, то він боїться		a cane scottato l’acqua fredda par calda ([заст.])
битому і різку покажи, то він боїться		chi è scottato dall’acqua calda ha paura della fredda ([заст.])
коли б пан за плуга взявся, то б і світа відцурався		il padrone non va per l’acqua ([заст.])
коли вода береги ломить, то що ж вона з нами зробить?		l’acqua fa marcire i pali ([заст.])
коли вода береги ломить, то що ж вона з нами зробить?		l’acqua rovina i ponti ([заст.])
налякав міх, то й торби страшно		a cane scottato l’acqua fredda par calda ([заст.])
налякав міх, то й торби страшно		il cane che provò l’acqua bollita fugge la fredda ([заст.])
налякав міх, то й торби страшно		chi è scottato dall’acqua calda ha paura della fredda ([заст.])
не так-то він діє, як тим словом сіє		cantar bene e raspar male è un’arte del diavolo ([заст.])
не так-то він діє, як тим словом сіє		cantar bene e razzolar male ([заст.])
опаришся (обпечешся) на молоці, то й на воду студитимеш		il cane che provò l’acqua bollita fugge la fredda ([заст.])
опаришся (обпечешся) на молоці, то й на воду студитимеш		chi è scottato dall’acqua calda ha paura della fredda ([заст.])
опаришся (обпечешся) на молоці, то й на воду студитимеш		a cane scottato l’acqua fredda par calda ([заст.])
прийде голодний, то з’їсть і холодне		a una gran sete ogni acqua è buona ([заст.])
що кров, то не вода		l’acqua lava e il sangue strigne (stringe) ([заст.])
як топишся (як тонеш), то й за бритву вхопишся		chi è portato giù dall’acqua s’attacca ad ogni spino ([заст.])
якщо туман стоїть три дні, то на четвертий буде дощ		alle tre nebbie, acqua ([заст.])

де (й) не посій, там і (то) вродиться		voler mettere in tutte le insalate della sua erba ([арх.])
коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала		badar tanto al cacio, che la trappola scocchi ([арх.])

курка, що гребе, то все на себе		fare come la civetta, tutto mio ([арх.])
що є, то моє		fare come la civetta, tutto mio ([арх.])

вже як налупилось, то й вилупиться, колись-таки діждемось		chi luogo e tempo aspetta, vede alfin la sua vendetta ([арх.], [тоск.])
вже як щастя, то й п’яниця поправиться		chi comincia a aver buon tempo, l’ha per tutta la vita ([арх.], [тоск.])
капуста-то гарна, та качан гнилий		ogni uccello non canta ([арх.], [тоск.])
капуста-то гарна, та качан гнилий		tutti i fiori non sanno di buono ([арх.], [тоск.])
капуста-то гарна, та качан гнилий		tutto il rosso non son ciliege ([арх.], [тоск.])
коли пора, то пора		quando è tempo è tempo ([арх.], [тоск.])
не все, що сіре, то й вовк		tutti i fiori non sanno di buono ([арх.], [тоск.])
не все, що сіре, то й вовк		tutto il rosso non son ciliege ([арх.], [тоск.])
не все, що сіре, то й вовк		ogni uccello non canta ([арх.], [тоск.])
не може по конях, то хоч по голоблях		ognun dà la colpa al cattivo tempo ([арх.], [тоск.])
не можна по коневі, то по сліду (то по кульбаці)		ognun dà la colpa al cattivo tempo ([арх.], [тоск.])
час ‒ то гроші		misura il tempo, farai buon guadagno ([арх.], [тоск.])
чим (що) більше даєш, тим (то) менше маєш		chi tutto dona, tutto abbandona ([арх.], [тоск.])
що голіший, то мудріший		il ventre insegna il tutto ([арх.], [тоск.])
як війна шаліє, то закон німіє		a tempo di guerra con bugie si governa ([арх.], [тоск.])
як добре почнеш, то і діло добре піде		tutto sta nel fare i primi paoli ([арх.], [тоск.])
як добре почнеш, то і діло добре піде		tutto sta nel cominciare ([арх.], [тоск.])
як добре почнеш, то й діло добре піде		chi comincia a aver buon tempo, l’ha per tutta la vita ([арх.], [тоск.])
як нема на кого, то на жінку		ognun dà la colpa al cattivo tempo ([арх.], [тоск.])
як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити		chi ha da avere, può tirare uno zero ([арх.], [тоск.])
як хто борг оддасть, то як знахідка		chi ha da avere, può tirare uno zero ([арх.], [тоск.])
якщо в день святого Лоренцо (10 серпня) йде дощ, то дощова погода затримається на якийсь час		se piove per san Lorenzo, la viene a tempo ([арх.], [тоск.])

коли дурень мовчить, то здається розумним		molto sa chi non sa, se tacer sa ([арх.])
коли не піп, то не микайся в ризи		chi cerca quel che non deve gl’intravien quel che non crede ([арх.])
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		essere più parole che fatti ([арх.])
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti ([арх.])
не лізь у горох, то не скажеш «ох!»		chi cerca quel che non deve gl’intravien quel che non crede ([арх.])
не так-то він діє, як тим словом сіє		essere più parole che fatti ([арх.])
не так-то він діє, як тим словом сіє		dar buone parole e cattivi fatti, inganna i savii e i matti ([арх.])
якщо біді не зарадити відразу, то стане ще гірше		chi non fa il nodo alla gugliata suol perder sempre il punto e la tirata ([арх.])

а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		i poveri sono i primi alle forche, e gli ultimi a tavola ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		chi ha denari e prati, non son mai impiccati ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		gli stracci (o i cenci) vanno all’aria ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		chi ha buona cappa, facilmente scappa ([арх.], [тоск.])
а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати		i poveri s’ammazzano e i signori s’abbracciano ([арх.], [тоск.])
битому і різку покажи, то він боїться		chi è inciampato nelle serpi (chi dalla serpe è punto), ha paura delle lucertole ([арх.], [тоск.])
битому і різку покажи, то він боїться		al tempo delle serpi le lucertole fanno paura ([арх.], [тоск.])
доки не поберуться, любляться; а як поберуться, то судяться (чубляться)		pigliar moglie, suona bene, e poi sa male ([арх.], [тоск.])
за одного битого двох небитих дають, та й то не беруть		chi sta a cà, niente sa ([арх.], [тоск.])
коли замолоду ворона попід неба не літала, то не полетить вона туди й під старість		chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà ([арх.], [тоск.])
коли не вмієш, то не берись		lo spillo volendo fare a cucir con l’ago, s’avvide ch’egli aveva il capo grosso ([арх.], [тоск.])
коли не пиріг, то й не пирожися, коли не швець (не тямиш), то й не берися		chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce ([арх.], [тоск.])
коли робиш добро, то знай, для кого		se ben tu fai, sappi a chi lo fai ([арх.], [тоск.])
налякав міх, то й торби страшно		chi è inciampato nelle serpi (chi dalla serpe è punto), ha paura delle lucertole ([арх.], [тоск.])
налякав міх, то й торби страшно		al tempo delle serpi le lucertole fanno paura ([арх.], [тоск.])
не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість		chi di venti non è, di trenta non sa, di quaranta non ha, nè mai sarà, nè mai saprà, nè mai avrà ([арх.], [тоск.])
не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила		se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei ([арх.], [тоск.])
одна ластівка ‒ то ще не весна		un fiore non fa primavera ([тоск.], [арх.])
оженився то вже й зажурився		pigliar moglie, suona bene, e poi sa male ([арх.], [тоск.])
побий на бісові ліс, то все з біса буде біс		il mortaio sa sempre d’aglio ([арх.], [тоск.])
то ще не хліб, що в полі, хліб те, що в коморі		non si vende la pelle prima che s’ammazzi l’orso ([арх.], [тоск.])
то ще не хліб, що в полі, хліб те, що в коморі		allo sfrascar si vede quel che hanno fatto i bigatti ([арх.], [тоск.])
то ще не хліб, що в полі, хліб те, що в коморі		al levar delle nasse si vede la pesca ([арх.], [тоск.])
хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть		chi sta a cà, niente sa ([арх.], [тоск.])
що Бог дасть, то не напасть		a tempo viene quel che Dio manda ([арх.], [тоск.])
що голова ‒ то розум, а дві ‒ краще		sa più il papa e un contadino, che il papa solo ([арх.], [тоск.])
що голова ‒ то розум, а дві ‒ краще		sanno più un savio e un matto, che un savio solo ([арх.], [тоск.])
що далі в ліс, то більше дров		chi più boschi cerca, più lupi trova ([арх.], [тоск.])
що маєш з’їсти сьогодні, то з’їж завтра		il venerdì ammazza il sabato ([арх.], [тоск.])
як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою		più vale un pan con amore che un cappone con dolore ([арх.], [тоск.])
якби (коли б) свині роги, то б усіх поколола (то б цілий світ виколола)		se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei ([арх.], [тоск.])
якби свиня роги мала, то всіх би людей виколола		se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei ([арх.], [тоск.])
якщо біді не зарадити відразу, то стане ще гірше		dove non si mette l’ago si mette il capo ([арх.], [тоск.])
якщо кінь добрий, то не важлива ні його порода, ні масть		se il cavallo è buono e bello, non guardar razza o mantello ([арх.], [тоск.])
якщо не хочеш, щоб хтось дізнався, то не роби		se non vuoi che si sappia, non lo fare ([арх.], [тоск.])
якщо півень співає між 3-ю і 4-ю годинами ранку, то погода зіпсувалася		se il gallo canta fra le tre e le quattro, il tempo è guasto ([арх.], [тоск.])
якщо слова сприйнялися добре, то добрими вони і є		la parola non è mal detta se non è mal presa ([арх.], [тоск.])
якщо хтось чепурніший чи веселіший, ніж завжди, то він закохався		chi porta il fiore sente (sa) d’amore ([арх.], [тоск.])

що година, то й новий клопіт (то й нові прикрощі)		andare di bene in meglio
що година, то не легше		andare di bene in meglio
що далі, то гірше (то важче)		andare di bene in meglio

В її зіницях звір двополовинний, Як в дзеркалі світило, відбивавсь, Являвши вид то орлій, то левиний. (Пер. Є. Дроб’язка)		Come in lo specchio il sol non altrimenti La doppia fiera dentro vi raggiava, Or con uni, or con altri reggimenti. (Dante Alighieri, "Divina commedia")
Ви ж добре знаєте столяра, що то в його скриню ми положили Руджієрі... (Пер. М. Лукаша)		Voi sapete bene il legnaiuolo, di rimpetto al quale era l’arca dove noi il mettemmo... (Giovanni Boccaccio, "Decameron")
...то в лице йому пильно поглядала... (Пер. М. Лукаша)		...spesse volte il riguardava nel volto... (Giovanni Boccaccio, "Decameron")

[геть то] не до речі		entrarci come i cavoli a merenda
дуже (вельми, і геть-то) мало		essere quattro gatti
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		essere buono (capace, abile) solo a parole
не так-то він діє, як тим словом сіє		essere buono (capace, abile) solo a parole
таки́й-то (ч.) (про людину, імені якої не називають)		tal dei tali
то й краще		tanto di guadagnato
то й краще		tanto meglio
то й ліпше		tanto di guadagnato
то й ліпше		tanto meglio
час ‒ то гроші		il tempo è denaro
що Бог дасть, то все в торбу		a caval donato non si guarda in bocca
що буде, те (то) й буде		sia quel che sia
що буде, те (то) й буде		sarà quel che sarà
що буде, те (то) й буде		chi s’è visto, s’è visto
що не попало, то клади в міх (у мішок)		a caval donato non si guarda in bocca
як один раз поколовся, то вдруге не лізь		i cavoli riscaldati furono buoni ma non lodati
якби ж [то]		piaccia al cielo
якби ж [то]		Dio voglia
якби ж [то]		Dio volesse
якби ж [то]		piacesse a Dio
якби ж [то]		piaccia a Dio
якщо діти притихли, то наробили шкоди		quando i ragazzi stanno fermi, cattivo segno

капуста-то гарна, та качан гнилий		non è tutto oro ciò che luccica
наори мітко та посій рідко, то й уродить дідько		zero via zero fa (dà) zero
не все, що сіре, то й вовк		non è tutto oro ciò che luccica
як піде кому зранку, то й до вечора		il buon giorno si vede dal mattino
як усім потроху, то у всіх є		una volta per uno non fa male a nessuno

взявся до діла, то й роби		quand’uno è (quando si è) in ballo, bisogna ballare
взявся до діла, то й роби		chi non vuol ballare, non vada alla festa
дехто легко робить та гарно ходить; а деякий робить, то й піт кривавий його обливає, а нічого не має		l’acqua va (corre) al mare
дожидай долі, то не матимеш і льолі		aiutati che il ciel t’aiuta
дожидай долі, то не матимеш і льолі		chi s’aiuta Iddio l’aiuta
засунув шию в ярмо, то й вези (то й тягни, то треба й везти, то треба й тягти)		quand’uno è (quando si è) in ballo, bisogna ballare
засунув шию в ярмо, то й вези (то й тягни, то треба й везти, то треба й тягти)		chi non vuol ballare, non vada alla festa
кінь з чотирма ногами та й то спотикається, а чоловік з одним язиком помиляється		sbaglia ([arcaismi] erra) il prete all’altare
кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається		sbaglia ([arcaismi] erra) il prete all’altare
коли взявся, то вези до краю		quand’uno è (quando si è) in ballo, bisogna ballare
коли взявся, то вези до краю		chi non vuol ballare, non vada alla festa
коли запрігся, то й тягни (то й вези)		quand’uno è (quando si è) in ballo, bisogna ballare
коли запрігся, то й тягни (то й вези)		chi non vuol ballare, non vada alla festa
коли миші кота не чують, то собі безпечно гарцюють		quando il gatto (la gatta) manca i topi ballano
коли миші кота не чують, то собі безпечно гарцюють		quando non c’è il gatto i topi ballano
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		fra il dire e il fare c’è di mezzo il mare
на словах ‒ як на органах, а як до діла ‒ то й заніміла		essere largo di bocca e stretto di mano
не так-то він діє, як тим словом сіє		fra il dire e il fare c’è di mezzo il mare
не так-то він діє, як тим словом сіє		essere largo di bocca e stretto di mano
одна ластівка ‒ то ще не весна		una rondine non fa primavera
побий на бісові ліс, то все з біса буде біс		il lupo perde il pelo ma non il vizio
поки найде, то й сонце зайде		campa cavallo che l’erba cresce
поки найде, то й сонце зайде		mentre l’erba cresce muore il cavallo
поки найде, то й сонце зайде		aspetta, cavallo, che l’erba cresca
поки трава підросте, то коняка й здохне		campa cavallo che l’erba cresce
поки трава підросте, то коняка й здохне		mentre l’erba cresce muore il cavallo
поки трава підросте, то коняка й здохне		aspetta, cavallo, che l’erba cresca
помилятися ‒ то людська річ		sbaglia ([arcaismi] erra) il prete all’altare
роби, небоже, то й Бог поможе		aiutati che il ciel t’aiuta
роби, небоже, то й Бог поможе		chi s’aiuta Iddio l’aiuta
сидиш у ряду, то й тягни біду		quand’uno è (quando si è) in ballo, bisogna ballare
сидиш у ряду, то й тягни біду		chi non vuol ballare, non vada alla festa
скажи мені, з ким ти товаришуєш, ‒ то я скажу, хто ти [є]		dimmi con chi vai e ti dirò chi sei
то й хоти собі		l’erba voglio non cresce neanche nel giardino del re
хто вмер, то до ями, а хто живий, то з нами		il morto (chi muore) giace, il vivo (chi vive) si dà pace
що більше маєш, то більше прагнеш		chi più ha più vuole
що голова ‒ то розум, а дві ‒ краще		quattro occhi vedono meglio di due
що два, то не один		quattro occhi vedono meglio di due
що дві голови, то не одна		quattro occhi vedono meglio di due
що край, то й звичай		paese che vai, usanza che trovi
що криниця, то й водиця		paese che vai, usanza che trovi
що кров, то не вода		il sangue non è acqua
як добре почнеш, то і діло добре піде		chi ben comincia è alla metà dell’opera
як лучиться нагода, то й порядний злодієм стане		all’arca aperta il giusto vi pecca
як лучиться нагода, то й порядний злодієм стане		l’occasione fa l’uomo ladro
як нічим не ризикувати, то нічого й не мати		chi non risica, non rosica
як нічим не ризикувати, то нічого й не мати		chi non s’avventura, non ha ventura
якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив		fammi indovino, ti farò ricco

Trova una traduzione