1. n. f.
   [pyt]  (pl. putes)
   1.  ([фам.], [вульг.]) 
      пові́я (ж.)

      ;
      пові́йниця (ж.)

      ;
      проститу́тка (ж.)

      ;
      шлю́ха (ж.)

      ;
      шльо́ндра (ж.)

      ;
      хво́йда (ж.)

      ;
      хльо́рка (ж.)

      ;
      па́плюга (ж.)

      ;
      лоре́тка (ж.)
      Si vous voulez voir mon fils, allez le chercher chez les putes en bas. - Якщо Вам потрібен мій син, пошукайте його в повій внизу.
      Sin.: putain, prostituée, traînée, fille perdue, fille publique, fille de joie, fille de rien, fille de petite vertu, fille des rues, fille de (du) trottoir, fille soumise
   2.  ([фам.], [вульг.]) 
      жінка легкої поведінки

      ;
      куртиза́нка (ж.)

      ;
      розпу́сниця (ж.)

      ;
      розпу́тниця (ж.)

      ;
      безпу́тниця (ж.)

      ;
      блудни́ця (ж.)

      ;
      потаску́ха (ж.)
      Sin.: putain
   3.  ([фам.], [вульг.]) 
      по́гань (ж.)

      ;
      падлю́ка (ж.)

      ;
      своло́та (ж.)

      ;
      скоти́на (ж.)

      ;
      на́волоч (ж.)
      Quelle pute, ce Renaud ! - Яка ж цей Рено сволота!
      Sin.: salaud, salope
2. adj.
   [pyt]  (pl. m. putes; f. pute, pl. f. putes)
   1.  ([фам.], [вульг.]) 
      який поводиться, наче повія
   2.  ([фам.], [вульг.]) 
      який готовий до принижень, щоб досягти мети
      Sin.: putain

**********