"o": traduction du mot en en ukrainien

o[o]

cong.
(перед голосними може набувати евфонічної форми od, [рідк.] та [літ.])
1. 1. або́
    ;
    чи
    (уживається з розділовою функцією з двома або більше елементами, що належать до однієї граматичної категорії)
    adesso o mai più - зараз або ніколи
    È sua sorella o cugina. - Це його рідна чи двоюрідна сестра.
    e/o - та/або
  2. а то
    ;
    іна́кше
    Affretiamoci o faremo tardi! - Поспішаймо, а то запізнимось!
  3. уживається з переліком можливих варіантів
    Verrò da te domani o sabato. - Я зайду до тебе завтра чи в суботу.
    Di solito la sera leggo un libro o guardo una partita di calcio. - Зазвичай увечері я читаю книгу або дивлюся футбольний матч.
  4. повторюється перед кожним елементом для підсилення
    Rispondi: o sì o no. - Дай відповідь: або так, або ні.
    O Roma o morte! - Рим або смерть! ( легендарна фраза Джузеппе Ґарібальді )
    O verrò o ti scriverò o ti telefonerò. - Я або прийду, або напишу тобі, або ж зателефоную.
  5. уживається з підсилювальним значенням у сполученні з invece
    Non so se accettare la sua proposta o invece rifiutarla. - Не знаю, чи прийняти його пропозицію, чи то відмовитися.
  6. якщо елементи об’єднуються в пари, уживається лиже між елементами кожної окремої пари
    Alto o basso, giovane o vecchio, ciascuno è degno di pari opportunità. - Високий чи низький, молодий чи старий ‒ кожен заслуговує на рівні можливості.
  7. у прямих і непрямих питальних реченнях уводить альтернативу
    Vuoi il tè o il caffè? - Тобі чаю чи кави?
    Non so se te l’ho già detto o no. - Не знаю, чи я вже тобі це казав, чи ні.
  Voir aussi: oppure, ovvero, ovverosia
2. 1. або́
    (уживається з пояснювальною функцією, уводячи еквівалентний елемент)
    l’antropologia o studio dell’uomo - антропологія, або наука про людину
    Syn.: ossia, ovvero, vale a dire
  2. уживається в підсилювальному значенні в сполученні з наступним словом anche, vuoi, meglio тощо
    Il pashto, o anche l’afghano, è una delle lingue ufficiali dell’Afghanistan - Пушту, або ж афганська мова, ‒ це одна з офіційних мов Афганістану.
s. f.
(pl. o)
1. п’ятнадцята літера італійського алфавіту
  o minuscola - мала o
  O maisucola - велика O
  tondo come l’O di Giotto
s. m.
(pl. o)
1. п’ятнадцята літера італійського алфавіту
int.
1. о
  (уживається у звертаннях, благаннях)
  O Dio, aiutaci! - О Господи, допоможи нам!
  O patria mia... - О Батьківщино...
2. ([тоск.])
  уживається на початку окличного або питального речення
  ([тоск.]) O galantuomo! ([тоск.]) ([[tosc.]] ) - Добродію!
  ([тоск.]) O tu! Vuoi sbrigarti? ("Lo Zingarelli") ([тоск.]) ([[tosc.]] ) - Агов, ти там закінчуєш?
3. ([плеонаст.], [тоск.])
  уживається в умовляннях, риторичних запитаннях, за вираження здивування
  ([плеонаст.], [тоск.]) O dunque, vogliamo muoverci? ("Lo Zingarelli") ([плеонаст.], [тоск.]) ([[pleonast.]], [[tosc.]] ) - То що, ми там будемо рухатися чи ні?

Phrases qui contiennent "o"

Nombre de phrases:

génér.

Nombre de phrases: 46

fam., loc.

Nombre de phrases: 7

arch.

Nombre de phrases: 1

arch., astron.

Nombre de phrases: 1

arch., loc.

Nombre de phrases: 8

arch., prov., toscan

Nombre de phrases: 11

litt.

Nombre de phrases: 3

bot.

Nombre de phrases: 1

démogr.

Nombre de phrases: 1

écon.

Nombre de phrases: 1

jeux

Nombre de phrases: 1

littérature

Nombre de phrases: 4

loc.

Nombre de phrases: 78

loc., fig.

Nombre de phrases: 25

loc., vulg.

Nombre de phrases: 1

mus.

Nombre de phrases: 2

physiol.

Nombre de phrases: 1

pléonast., toscan

Nombre de phrases: 1

prov.

Nombre de phrases: 7

Rome

Nombre de phrases: 1

toscan

Nombre de phrases: 2

adesso o mai più		зараз або ніколи
Affretiamoci o faremo tardi!		Поспішаймо, а то запізнимось!
Alto o basso, giovane o vecchio, ciascuno è degno di pari opportunità.		Високий чи низький, молодий чи старий ‒ кожен заслуговує на рівні можливості.
averne abbastanza di qualcuno o di qualcosa		бути ситим по саме горло
Di solito la sera leggo un libro o guardo una partita di calcio.		Зазвичай увечері я читаю книгу або дивлюся футбольний матч.
Dire la verità o no per me è tutt’uno.		Мені байдуже, чи говорити правду, чи ні.
e che (o che, ma che)?		що
È sua sorella o cugina.		Це його рідна чи двоюрідна сестра.
e/o		та/або
fare / giocare a testa o croce		грати в орлянку
fare il bello e il brutto (o il cattivo) tempo		держати (тримати, мати) віжки в руках
Fra due giorni lo voglio qui vivo o morto.		За два дні він мусить бути тут, живий чи мертвий.
Hai deciso? Stai o vai? ("Grande Dizionario Hoepli Italiano di Aldo Gabrielli")		Ти вирішив? Ідеш чи залишаєшся?
Il pashto, o anche l’afghano, è una delle lingue ufficiali dell’Afghanistan		Пушту, або ж афганська мова, ‒ це одна з офіційних мов Афганістану.
l’anno scorso (o passato)		минулого року
l’anno scorso (o passato)		торі́к
l’antropologia o studio dell’uomo		антропологія, або наука про людину
Mi piace leggere le opere storiche, come le memorie o i romanzi.		Я люблю читати історичні твори, як-от мемуари або романи.
Non so se accettare la sua proposta o invece rifiutarla.		Не знаю, чи прийняти його пропозицію, чи то відмовитися.
Non so se te l’ho già detto o no.		Не знаю, чи я вже тобі це казав, чи ні.
o che ... o che		чи... чи
O Dio, aiutaci!		О Господи, допоможи нам!
o la borsa o la vita		гаманець або життя (типова фраза грабіжників)
O maisucola		велика O
o minuscola		мала o
O patria mia...		О Батьківщино...
O Roma o morte!		Рим або смерть! (легендарна фраза Джузеппе Ґарібальді)
O verrò o ti scriverò o ti telefonerò.		Я або прийду, або напишу тобі, або ж зателефоную.
o vivo o morto		чи живий, чи мертвий
o vivo o morto		чи живого, чи мертвого
più o meno		прибли́зно
più o meno		бі́льш-ме́нш
poco o nulla		майже нічого
poco o nulla		дуже мало
prima o poi		рано чи пізно
rimandare a tempi migliori (o ad altro tempo, a miglior tempo)		чекати слушної нагоди
rimandare a tempi migliori (o ad altro tempo, a miglior tempo)		відкладати до кращих часів (що)
Rispondi: o sì o no.		Дай відповідь: або так, або ні.
Spero che gli scienziati troveranno prima o poi la cura contro tutte le malattie.		Я сподіваюсь, що вчені рано чи пізно винайдуть ліки проти всіх хвороб.
tanto o quanto		прибли́зно
tanto o quanto		бі́льш-ме́нш
testa e (o) croce		герб чи копійка
testa e (o) croce		орля́нка (ж.)
una volta o l’altra		рано чи пізно
Verrò da te domani o sabato.		Я зайду до тебе завтра чи в суботу.
Vuoi il tè o il caffè?		Тобі чаю чи кави?

volere o volare		хіть або й нехіть
volere o volare		чи хоч, чи не хоч
volere o volare		ра́д-не-ра́д
volere o volare		во́лею-нево́лею
volere o volare		хо́ч-не-хо́ч
volere o volare		по (з) волі чи з неволі
volere o volare		самохіть чи несамохіть

campare di vita (o la vita)		врятуватися від смерті
metterci (o rimetterci) la vita		наложити (накласти, лягти) головою
metterci (o rimetterci) la vita		зложити голову
metterci (o rimetterci) la vita		покласти (зложити) життя
metterci (o rimetterci) la vita		трупом лягти
metterci (o rimetterci) la vita		кістьми полягти (лягти)
metterci (o rimetterci) la vita		наложити душею
o palle o santi		або так, або ні

a padre avaro (o cupido), figliuol prodigo		скупому батькові ‒ марнотратний син
all’entrar ci vuole ingegno; all’uscir danari, o pegno		увійти сюди може кожен, а вийти ‒ тільки той, хто заплатить (надпис, який чіпляли біля входу у шинок або бордель)
chi sta a’ marmi di Santa Maria del Fiore o è pazzo o sente d’amore		хто сидить на сходах собору Санта Марія дель Фйоре, той або божевільний, або закоханий
chi va all’acqua d’agosto, non beve o non vuol bere il mosto		у серпні купатися ‒ застуди не боятися (серпнева вода вважалася надто холодною, а тому той, хто в ній купався, міг і не дожити до збору винограду)
di tristo padrone o di qualsiasi altro malanno Dio ci guardi		бережи нас, боже, від злого господаря та іншого лиха
gli stracci (o i cenci) vanno all’aria		багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають
gli stracci (o i cenci) vanno all’aria		а як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати
non mordere se non sai se è pietra o pane		не лізь у воду, не знаючи броду
non mordere se non sai se è pietra o pane		не спитавши (не розібравши, не оглядівши) броду, не лізь [прожогом] у воду
se i segreti vuoi sapere, cercali nel disgusto o nel piacere		таємниці людини можна дізнатися в моменти, коли вона радіє або страждає
se il cavallo è buono e bello, non guardar razza o mantello		якщо кінь добрий, то не важлива ні його порода, ні масть

tanto o quanto		тро́хи
tanto o quanto		тро́шки
tanto o quanto		трі́шки

Cercati al collo, e troverai la soga Che ’l tien legato, o anima confusa. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")		Обмацай шию і на ній пов’яжеш Дебелий ремінь, душе туману. (Пер. Є. Дроб’язка)
...o anima lombarda, Come ti stavi altera e disdegnosa... (Dante Alighieri, "Divina commedia", у "Treccani")		Ломбардська душе, Яка була велична й горда ти... (Пер. Є. Дроб’язка)
O Tosco, ch’al collegio de l’ipocriti tristi se’ venuto... (Dante Alighieri, "Divina Commedia")		О тосканцю, нещасливим Нам, лицемірам... (Пер. Є. Дроб’язка)
Vita di Vittorio Alfieri da Asti scritta da esso (o Vita scritta da esso)		«Життя Вітторіо Альф’єрі із Асті, переказане ним самим»

con le buone o con le cattive		будь-якими способами (засобами)
con le buone o con le cattive		будь-якою ціною
con le buone o con le cattive		за всяку ціну
essere all’altezza dei tempi (o al passo con i tempi)		потрапляти добі (часові)
essere all’altezza dei tempi (o al passo con i tempi)		іти з духом часу
essere all’altezza dei tempi (o al passo con i tempi)		іти в ногу з добою (з часом)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		тільки душа в тілі (у кого)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		тільки (ледве) живий та теплий (хто)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		душа лиш на волоску держиться (в кому / чия)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		на Божій дорозі ([заст.]; хто)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		на далекій путі стояти
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		сидіти на санях ([заст.])
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		дні полічені (злічені) (чиї)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		на смертній постелі (хто)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		душа на плечі (на рамені) (в кого)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		уже година життя (кому)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		недовго вже ряст топтати ([поет.]; кому)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		стояти однією ногою в могилі (у труні, у домовині, у ямі, у гробі)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		на ладан дихати
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		землею вже пахне (смердить) (від кого)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		на тонку пряде (хто)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) (кому)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		час недовгий (чий)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		недовго вже гуляти по світі (кому)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		до гробу недалеко (кому)
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		стояти одною ногою над гробом
essere con un piede (o avere un piede) nella fossa (o tomba)		на вмерті бути
fare il bello e il brutto (o il cattivo) tempo		робити погоду
fare il bello e il brutto (o il cattivo) tempo		має велику силу (вагу)
fare il bello e il brutto (o il cattivo) tempo		мати незаперечний авторитет
fare il bello e il brutto (o il cattivo) tempo		верхово́дити
fare il bello e il brutto (o il cattivo) tempo		мати повну і всіма визнану владу
ne va della vita (o [ant.] la vita)		життя на кону
ne va della vita (o [ant.] la vita)		життя під загрозою
o meglio		певніше кажучи
o meglio		певніш
o meglio		певніше
o tutto o niente		все або нічого
per amore o per forza		хо́ч-не-хо́ч
per amore o per forza		по (з) волі чи з неволі
per amore o per forza		самохіть чи несамохіть
per amore o per forza		хіть або й нехіть
per amore o per forza		чи хоч, чи не хоч
per amore o per forza		ра́д-не-ра́д
per amore o per forza		во́лею-нево́лею
piaccia o non piaccia		во́лею-нево́лею
piaccia o non piaccia		ра́д-не-ра́д
piaccia o non piaccia		чи хоч, чи не хоч
piaccia o non piaccia		хіть або й нехіть
piaccia o non piaccia		самохіть чи несамохіть
piaccia o non piaccia		по (з) волі чи з неволі
piaccia o non piaccia		хо́ч-не-хо́ч
prendere o lasciare		або так, або ніяк
questione di vita o di morte		питання життя і смерті
tondo come l’O di Giotto		ідеально круглий
un giorno o l’altro		рано чи пізно
una ne fa e cento (o una) ne pensa		він (вона) постійно щось замишляє
voglia o non voglia		чи хоч, чи не хоч
voglia o non voglia		хіть або й нехіть
voglia o non voglia		самохіть чи несамохіть
voglia o non voglia		по (з) волі чи з неволі
voglia o non voglia		хо́ч-не-хо́ч
voglia o non voglia		во́лею-нево́лею
voglia o non voglia		ра́д-не-ра́д
volente o nolente		хіть або й нехіть
volente o nolente		самохіть чи несамохіть
volente o nolente		по (з) волі чи з неволі
volente o nolente		хо́ч-не-хо́ч
volente o nolente		во́лею-нево́лею
volente o nolente		ра́д-не-ра́д
volente o nolente		чи хоч, чи не хоч
volere o no		хо́ч-не-хо́ч
volere o no		по (з) волі чи з неволі
volere o no		самохіть чи несамохіть
volere o no		хіть або й нехіть
volere o no		чи хоч, чи не хоч
volere o no		ра́д-не-ра́д
volere o no		во́лею-нево́лею

tondo come l’O di Giotto		дурний ‒ далі нікуди
tondo come l’O di Giotto		дурний, аж крутиться
tondo come l’O di Giotto		розумний, як Соломонів патинок
tondo come l’O di Giotto		пуста макітра (у кого)
tondo come l’O di Giotto		розуму ані ложки (у кого)
tondo come l’O di Giotto		розуму в голові ні на макове зерня (ні на мачину) (у кого)
tondo come l’O di Giotto		ума ні з шило нема (у кого)
tondo come l’O di Giotto		дурний як [сосновий] пень (як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як сак, як ступа, як путо)
tondo come l’O di Giotto		розумний, як Федькова кобила
tondo come l’O di Giotto		такого дурня пошукати
tondo come l’O di Giotto		дурний, як вівця (як баран, як цап, як кіт)
tondo come l’O di Giotto		розумний: решетом у воді зірки ловить
tondo come l’O di Giotto		кругом дурень
tondo come l’O di Giotto		несосвітенний (непроторенний, заплішений, набитий, безнадійний) дурень
tondo come l’O di Giotto		дурний, як [драний] чобіт (як постіл)
tondo come l’O di Giotto		від світа дурень
tondo come l’O di Giotto		дурна (слабка, капустяна) голова
tondo come l’O di Giotto		безпросвітний туман
tondo come l’O di Giotto		тричі дурень
tondo come l’O di Giotto		дурень дурнем
tondo come l’O di Giotto		мідний лоб
tondo come l’O di Giotto		бовдур бовдуром
tondo come l’O di Giotto		туман туманом
tondo come l’O di Giotto		дурний, аж світиться
tondo come l’O di Giotto		дурний, хоч об дорогу вдар

non andare a tempo (o andare fuori tempo)		грати (співати тощо) швидше або повільніше, ніж потрібно
non andare a tempo (o andare fuori tempo)		не дотримуватися ритму

o la va o la spacca		або виграв, або програв
o la va o la spacca		чи пан, чи пропав
o la va o la spacca		або пан, або пропав
o la va o la spacca		хоч виграв, хоч програв
o la va o la spacca		або добути, або дома не бути
o la va o la spacca		хоч пан, хоч пропав
o la va o la spacca		куць виграв, куць програв

O galantuomo!		Добродію!
O tu! Vuoi sbrigarti? ("Lo Zingarelli")		Агов, ти там закінчуєш?

Trouver une traduction