"лиха": translation into Italian

ли́хо

ім. с.
1. cavoli amari / acidi
  
  ([вульг.], [евфем.])
  ;
  cazzi amari / acidi
  
  ([вульг.], [евфем.])
  ;
  lavoro (m)
  (pl. lavori)
  
  ([фам.])

лихи́й

прикм.
1. diverso
  (pl. m. diversi; f. diversa, pl. f. diverse)
  
  ([заст.])
  ;
  nero
  (pl. m. neri; f. nera, pl. f. nere)
  ;
  sinestro
  (pl. m. sinestri; f. sinestra, pl. f. sinestre)
  
  ([заст.], [пн.-іт.])
  ;
  sinistro
  (pl. m. sinistri; f. sinistra, pl. f. sinistre)

Phrases that contain "лиха"

Number of phrases:

gener.

Number of phrases: 11

inf., idiom

Number of phrases: 6

dated, fig.

Number of phrases: 1

dated, idiom

Number of phrases: 11

dated, proverb

Number of phrases: 4

archaic

Number of phrases: 1

archaic, idiom

Number of phrases: 9

archaic, idiom, proverb

Number of phrases: 1

archaic, idiom, proverb, Tuscan

Number of phrases: 7

archaic, idiom, rare

Number of phrases: 2

archaic, proverb

Number of phrases: 3

archaic, proverb, Tuscan

Number of phrases: 12

lit., fig.

Number of phrases: 2

euphem., pop.

Number of phrases: 1

fig.

Number of phrases: 3

fig., rare

Number of phrases: 1

humorous, proverb

Number of phrases: 1

idiom

Number of phrases: 39

idiom, ironic

Number of phrases: 1

idiom, Tuscan

Number of phrases: 6

idiom, rare

Number of phrases: 5

pop.

Number of phrases: 1

pop., vulgar

Number of phrases: 1

proverb

Number of phrases: 11

він натерпівся лиха		ha avuto le sue
згадувати лихим словом (кого)		parlare male (di qd)
к лихій годині		al diavolo!
Ми натерпілися лиха.		Abbiamo avuto le nostre.
оберігати від лиха		preservare da malanni
Скільки лиха він мені зробив!		Quante me ne ha fatte!
торкатися власних яєчок, щоб відвернути лихо або проти зурочень		toccarsi le palle
узяти за зле (за лихе)		prendere in mala parte (qc)
чекати лиха (від кого, чого)		temere (p.p. temuto) (di qd, qc)
Чому ви завжди нарікаєте на лиху долю?		Perché dovete sempre lamentarvi della cattiva sorte?
Я натерпівся лиха.		Ho visto (passato) le mie.

накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercarsela (p.p. cercatasela) ([розм.])
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercarsi rogne ([розм.])
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercarsi guai ([розм.])
шукати лиха (біди) на свою голову		cercarsela (p.p. cercatasela) ([розм.])
шукати лиха (біди) на свою голову		cercarsi guai ([розм.])
шукати лиха (біди) на свою голову		cercarsi rogne ([розм.])

накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercare il male proprio ([заст.])
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercarsela a danari contanti ([заст.])
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercare di frignuccio ([заст.])
намагатися вчинити (зробити, вдіяти) лихо		cercar male ([заст.]; a qd)
намагатися завдати лиха		cercar male ([заст.]; a qd)
намагатися стягти лихо		cercar male ([заст.]; a qd)
хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо		essere (andare) tra Baiante e Ferrante ([заст.])
хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо		come disse il cane che bee l’acqua: tal è, qual è ([заст.])
шукати лиха (біди) на свою голову		cercare il male proprio ([заст.])
шукати лиха (біди) на свою голову		cercarsela a danari contanti ([заст.])
шукати лиха (біди) на свою голову		cercare di frignuccio ([заст.])

з тихеньких все лихо встає		acque chete fan le cose, e stansi quiete (chete) ([заст.])
зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо		acque chete fan le cose, e stansi quiete (chete) ([заст.])
лихо наше ‒ ячна каша: з’їв би й такої, та нема ніякої		a una gran sete ogni acqua è buona ([заст.])
од тиха все лихо		acque chete fan le cose, e stansi quiete (chete) ([заст.])

жити, лиха не знавши (не знати)		avere il bel (il buon) tempo ([арх.])
жити, лиха не знавши (не знати)		prendersi buon tempo ([арх.])
жити, лиха не знавши (не знати)		darsi (trarsi) tempo ([арх.])
жити, лиха не знавши (не знати)		darsi [al, il] bel ([al, il] buon) tempo ([арх.])
жити лиха прикупивши		far mala vita (vita povera, stretta) ([арх.])
жити, лихом (горем) покотивши		avere il bel (il buon) tempo ([арх.])
жити, лихом (горем) покотивши		prendersi buon tempo ([арх.])
жити, лихом (горем) покотивши		darsi (trarsi) tempo ([арх.])
жити, лихом (горем) покотивши		darsi [al, il] bel ([al, il] buon) tempo ([арх.])

[від] лиха (біди) не втекти		per tutto v’è guai ([арх.], [тоск.])
добро минеться ‒ лихо буде, лихо минеться ‒ добро буде		il bel tempo non dura sempre ([арх.], [тоск.])
крутнувсь та й лиха здобувсь		per tutto v’è guai ([арх.], [тоск.])
лиха (біди) не минути (не обминути, не обійти, не об’їхати)		per tutto v’è guai ([арх.], [тоск.])
лихо не минеться		per tutto v’è guai ([арх.], [тоск.])
у лиху годину пізнаєш розумну людину		chi è savio si conosce al mal tempo ([арх.], [тоск.])
чинячи лихо та сподіваючись добра, не помітиш, як мине життя і прийде смерть		facendo male, sperando bene, il tempo va, e la morte viene ([арх.], [тоск.])

жити, лиха не знавши (не знати)		avere tempo sereno ([арх.], [рідк.])
жити, лихом (горем) покотивши		avere tempo sereno ([арх.], [рідк.])

гроші ‒ хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину		bisogna serbare le monete bianche per i giorni neri ([арх.])
держи копійчину про лиху годину		bisogna serbare le monete bianche per i giorni neri ([арх.])
хто лізе, куди не треба, той накликає на себе лихо		chi cerca quel che non deve gl’intravien quel che non crede ([арх.])

бережи нас, боже, від злого господаря та іншого лиха		di tristo padrone o di qualsiasi altro malanno Dio ci guardi ([арх.], [тоск.])
жінки роблять більше лиха, ніж сам дідько		le donne hanno un punto più del diavolo ([арх.], [тоск.])
жіночі сльози ‒ джерело лиха		lagrime di donne, fontane di malizia ([арх.], [тоск.])
не мав лиха, так оженився		pigliar moglie, suona bene, e poi sa male ([арх.], [тоск.])
при горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину		l’oro s’affina al fuoco e l’amico nelle sventure ([арх.], [тоск.])
при горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину		ne’ pericoli si vede chi d’amico ha vera fede ([арх.], [тоск.])
хто добре порядкує власним майном, той живе лиха не знавши		chi vive contando, vive cantando ([арх.], [тоск.])
хто шукає слави лихими шляхами, той сам себе знеславлює		chi mal cerca fama, se stesso diffama ([арх.], [тоск.])
язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені ти сидиш, а мені добра не зичиш		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])
язичку, язичку, маленька ти штучка, а велике лихо робиш		è meglio mangiare quanto s’ha, che dire quanto si sa ([арх.], [тоск.])
як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою		più vale un pan con amore che un cappone con dolore ([арх.], [тоск.])
якщо майстер лихий, хай зачинить майстерню		chi non sa l’arte, serri la bottega ([арх.], [тоск.])

накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		comprare guai ([літ.])
шукати лиха (біди) на свою голову		comprare guai ([літ.])

віщувати лихо		suonare a morto
лиха, нечесна людина		malerba (f) (pl. malerbe)
символ журби або лиха		nero (m) (pl. neri)

біс (дідько, чорт, лихий) його знає		Dio sa
біс (дідько, чорт, лихий) його знає		solo Iddio lo sa
біс (дідько, чорт, лихий) його знає		Dio solo lo sa
бути в епіцентрі лиха		essere nell’occhio del ciclone
бути лихим знаком		portare male
бути поганою (лихою) прикметою		portare male
відбувати своє лихо		portare la propria croce
доскочити лиха (біди)		essere nei guai (nei pasticci)
жити лиха не знавши (не знати)		fare la vita del poltrone (del beato porco, di Michelaccio)
жити лиха не знавши (не знати)		fare la bella vita
жити лиха прикупивши		fare vita di stenti (grama, da cani)
зазнати (дізнатися) лиха (біди)		vedersela brutta
замишляти (заміряти) лихе (зле)		lavorare sott’acqua
замишляти лихе (недобре) діло		lavorare sott’acqua
іти к лихій годині		andare a farsi benedire
іти к лихій годині		andare a farsi friggere
іти к лихій годині		andare a quel paese
іти к лихій годині		andare all’inferno
іти к лихій годині		andare al diavolo
лихо (біда) спіткало (спіткала)		vedersela brutta
набратися лиха (біди)		vedersela brutta
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercare rogne
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		vedersela brutta
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		cercare guai
напитувати [собі] лиха		andarsela a cercare
напитувати [собі] лиха		andare a cercarsela
наробити лиха		farne (combinarne) tante
нахопитися (наскочити) на лихо (на біду)		mettersi nei guai
нахопитися (наскочити) на лихо (на біду)		vedersela brutta
повертати на зле (на лихо)		mettersi male
посилати до бісового батька (до чорта, під три чорти, к лихій годині...) (кого)		mandare qd a quel paese
ускочити в халепу (в лихо, в біду, в напасть, у клопіт)		essere nei guai (nei pasticci)
хай мене грім (лиха година) уб’є (поб’є)		lo sa Dio
хай мене грім (лиха година) уб’є (поб’є)		Dio sa
хай (нехай) тебе чорт (лихий, дідько) візьме		che tu possa morire
хай тебе чорт (лихий, дідько) візьме		che il diavolo ti porti!
шукати лиха (біди) на свою голову		cercare guai
шукати лиха (біди) на свою голову		cercare Maria per Roma (per Ravenna)
шукати лиха (біди) на свою голову		cercare rogne

гроші ‒ хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
гроші ‒ хороші, бережи їх про чорний день та лиху годину		cantone non perde mai stagione ([тоск.])
держи копійчину про лиху годину		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
держи копійчину про лиху годину		cantone non perde mai stagione ([тоск.])
і за доброї години чекай лихої днини		metti la roba in un cantone, chè viene il tempo ch’ell’ ha stagione ([тоск.])
і за доброї години чекай лихої днини		cantone non perde mai stagione ([тоск.])

зазнати (дізнатися) лиха (біди)		vedersela nera ([рідк.])
лихо (біда) спіткало (спіткала)		vedersela nera ([рідк.])
набратися лиха (біди)		vedersela nera ([рідк.])
накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на себе (на свою голову)		vedersela nera ([рідк.])
нахопитися (наскочити) на лихо (на біду)		vedersela nera ([рідк.])

відсутніх і покійних не можна згадувати лихим словом		all’assente e al morto non si dee far torto
де люди, там і лихо		poca brigata, vita beata
з тихеньких все лихо встає		l’acqua cheta rovina i ponti
зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо		l’acqua cheta rovina i ponti
коли спить лихо ‒ не буди ж його		non svegliare il can che dorme
лихий (худий, злий) спрят і доброго спокусить		all’arca aperta il giusto vi pecca
лихий (худий, злий) спрят і доброго спокусить		l’occasione fa l’uomo ladro
лихо не без добра		non tutto il male viene per nuocere
нема лиха без добра		non tutto il male viene per nuocere
од тиха все лихо		l’acqua cheta rovina i ponti
сиди тихо, поки спить лихо		non svegliare il can che dorme

Find Translation