1. adj.
   [agʀeabl]  (pl. m. agréables; f. agréable, pl. f. agréables)
   1.  ([заст.] або [літ.]) 
      підхо́жий

      ;
      до́брий

      ;
      підходя́щий

      ;
      задові́льний
   2. 1. приє́мний

         ;
         ми́лий

         ;
         сла́вний

          (short form: сла́вен)

         ;
         мелоді́йний
         un son agréable - приємний звук

         nous allons annoncer une nouvelle agréable à toute ma famille - ми повідомимо приємну для усієї моє родини новину

         j’ai pour agréable que tu sois là - мени приємно, що ти прийшов

         tissu agréable au toucher - приємна на дотик тканина

         avoir une odeur agréable - мати приємний запах

         une musique agréable - мелодійна музика
         Syn.: charmant, plaisant
         Ant.: désagréable, déplaisant, fâcheux, malsonnant
      2. хоро́ший

         ;
         чарівни́й

         ;
         легки́й

         ;
         чарівли́вий

         ;
         чудо́вий

         ;
         гармоні́йний

         ;
         прекра́сний
         un séjour agréable - чарівний відпочинок

         n’aie pas trop d’illusions, le réveil serait peu agréable - не створюй собі ілюзій, пробудження буде нелегким

         je suis en agréable compagnie - я в чудовій компанії

         c’est drôlement agréable - це просто прекрасно

         un temps agréable - прекрасна погода
         Syn.: charmeur, ensorcelant, beau, joli
         Ant.: difficile, disgracieux
      3. смачни́й

         ;
         апети́тний

         ;
         ла́сий

         ;
         смакови́тий

         ;
         соло́дкий
         un lit confortable ‒ des rêves agréables - комфортабельне ліжко ‒ солодкі сни

         le repas a été très agréable - їжа була дуже смачною

         un vin agréable - смаковите вино
         Syn.: bon, appérissant, délicat, savoureux
         Ant.: sec
      4. зру́чний

         ;
         комфо́ртний

         ;
         комфорта́бельний
         une pièce agréable - комфортабельна кімната
         Syn.: commode, confortable
   3. 1. споку́сливий

         ;
         прива́бний

         ;
         прива́бливий

         ;
         ва́бни́й

         ;
         зва́бний

         ;
         вабли́вий

         ;
         пова́бний

         ;
         звабли́вий
         un visage agréable - привабливе обличчя

         une jeune fille agréable physiquement - приваблива дівчина
         Syn.: séduisant, attirant
         Ant.: malplaisant, sévère
      2. симпати́чний

         ;
         зна́дний

         ;
         знадли́вий

         ;
         манли́вий

         ;
         пома́нливий

         ;
         прима́нливий

         ;
         прина́дливий

         ;
         прина́дний
         Ant.: pénible
   4. краси́вий

      ;
      га́рний

      ;
      ла́дний

       (short form: ла́ден)

      ;
      ми́лий
      Syn.: aimable, gentil, séduisant
   5. 1. люб’я́зний

         ;
         приві́тний

         ;
         приві́тливий
         Syn.: amène, aimable
      2. вві́чливий

         ;
         ви́хований

         ;
         че́мний

         ;
         шанобли́вий
         Ant.: rebutant
      3. гала́нтний

         ;
         послу́жливий

         ;
         догі́дливий
         il n’est pas très agréables avec les dames - він не надто галантний з жінками
         Syn.: galant
         Ant.: contrariant
      4. уго́дний
         sacrifice agréable à Dieu - угодна Богові пожертва
2. n. m.
   [agʀeabl]  (pl. agréables)
   1. приє́мне (с.)

      ;
      щось смачне/хороше/гармонійне
   2. ввічлива/галантна людина
3. n. f.
   [agʀeabl]  (pl. agréables)
   1. ввічлива/галантна людина

**********